Стрес — невидимий супутник кожного з нас. Він буває різний: легке хвилювання перед контрольною, тривога через труднощі чи біль, який приносить війна. Але, як казав канадський фізіолог Ганс Сельє, «без стресу не було б життя» — саме він рухає нас уперед, змушує шукати сили, рости й змінюватися. Та коли стресу забагато, дуже важливо вчасно зупинитися й повернути собі внутрішню рівновагу.
У нинішніх умовах, ймовірно, кожен з нас стикався з нападами гніву. Цей гнів може посилюватися за лічені секунди, перетворюючись на серйознішу загрозу, ніж просто поганий настрій.
Обставини, що спричиняють цей гнів, можуть бути поза вашим контролем. Ми не можемо припинити війну, не хвилюватися за близьких і не переживати через погані новини. Але можемо працювати з власними реакціями на ці обставини.
Продовжуємо говорити про найважливіше: та подолати суспільну стигму.
Пам’ятайте: ментальне здоров’я — це універсальне право людини, а якісна підтримка має бути та осуду. Кожен із нас має право на допомогу, і це не є ознакою слабкості.
Осінь часто називають «сумною порою», але це лише з першого погляду. Насправді — це чарівний час, коли природа малює найяскравіші картини, коли хочеться загорнутися у теплий плед, пити какао і відчути справжню гармонію.
18 жовтня — Європейський день боротьби з торгівлею людьми, коли світова спільнота говорить про те, про що боляче мовчати. Це не історія з фільму, не далекий міф, а реальність, у яку може потрапити будь-хто. Війна, втрата дому, пошук нової роботи чи безпечного місця — усе це робить людину вразливою перед тими, хто прагне скористатися чужою довірою.
Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища. Торгівля людьми — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці, це сучасна форма рабства. Торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має, як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини. Саме тому щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми.
Бувають моменти, коли всередині накопичується забагато напруги. І тоді найкраще, що можна зробити — це дати собі простір відчути й відпустити її.
10 жовтня світ говорить про найважливіше — про внутрішню рівновагу, про турботу про себе, про гармонію душі й тіла. Саме цього дня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я — щорічне нагадування про те, що здоров’я починається зсередини.
10-го жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Варто пам’ятати, що психічне здоров’я — це стан благополуччя, у якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати й робити внесок у свою громаду. Психічне здоров’я є основою благополуччя людини й ефективного функціонування спільноти. У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя.
У сучасному світі, багато людей стикаються з емоційними та психологічними труднощами. Однією з найчастіших негативних емоцій є смуток. Сум виникає з різних причин і може мати негативний вплив на наше фізичне і психічне здоров’я. У нашій статті ми розглянемо сум як емоцію та надамо рекомендації щодо подолання цього стану.
2 жовтня відзначається Міжнародний день ненасильства, відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.
Реальність сьогодення кожного дня зіштовхує нас із таким негативним явищем, як насилля. Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. У світі відбуваються війни, частими є напади на людей, дискримінація, приниження. Тому ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче. Але ж прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування.
Штучний інтелект — потужний інструмент, який дедалі активніше входить у наше професійне та повсякденне життя. Він може допомогти підібрати ідеї для занять, відредагувати текст або пояснити складну тему.
Булінг — моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
Важливою частиною профілактики булінгу є вироблені політики реагування на випадки булінгу.
Одним із простих і зрозумілих правил реагування на булінг є правило трьох РРР, запропоноване Анастасією Мельниченко. Воно розшифровується як «Розпізнай! Розкажи! Розрули! (Розберись)».
Булінг (цькування) належить до різновидів насильства й може бути фізичним, психологічним, економічним і сексуальним. Від конфлікту його відрізняє повторюваність і наявність трьох сторін: кривдника, потерпілого й спостерігачів.
Часто ми відчуваємо, що нас накриває справжнє емоційне цунамі, і здається, ніби немає ніякого способу йому протистояти. Однак, існує багато шляхів, які допомагають не боротися з емоціями, а навчитися відпускати їх, дозволяючи їм пройти крізь нас, не завдаючи руйнівних наслідків.
Усе більше підлітків, молоді й навіть дорослих звертаються до чат-ботів і ШІ-систем не лише за інформацією, а й за емоційною підтримкою. Для багатьох це стає способом «виговоритися», отримати пораду або просто відчути, що хтось (або щось) їх «чує».
На жаль, все частішими і актуальнішими є нагадування про те, як відновлюватися та стабілізуватися після недоспаних ночей, важких новин та ракетних обстрілів.
Навіть «невеликий» обстріл чи гучний вибух — це негативний стрес. Психіка і тіло фіксують звук як загрозу. Навіть якщо ви «не постраждали фізично», ваша нервова система вже включилась у виживання, а тому потребує відновлення.
Однією з найскладніших тем у сфері психічного здоров’я є самогубства, особливо коли йдеться про ризик дитячих суїцидів. Страх того, що розмова може підштовхнути до дії, нерозуміння, як спілкуватися на тему самогубства, і власні переживання часто заганяють у глухий кут навіть найвідповідальніших дорослих. Через це дитина може залишитися наодинці з власними страхами та переживаннями.
Тема самогубства оповита упередженнями, які спотворюють розуміння цієї проблеми та заважають людям отримати чи надати належну підтримку. Важливо говорити на цю тему щиро та відповідально — без сенсаційності чи осуду, з опорою на факти. Це допомагає руйнувати стигму й створює більше простору для діалогу та допомоги.
