26 лютого 2018 р. викладачем української мови і літератури Ейсмонтович О.М. був проведений урок-реквієм з української літератури «Улас Самчук. Роман-хроніка «Марія». Через ідейно-художній аналіз твору учні дослідили життя головної героїні Марії та на основі історичного аналізу розкрили одну з найстрашніших сторінок українського народу — голодомор 1932-1933 рр.
На основі художнього матеріалу учні створили узагальнений образ Жінки-Матері, Матері-України та розкрили суть трагедії Марії, України та її духовності, зобразили на рушнику життєвий шлях головної героїні.
На уроці була використана багата символіка та наочність: на столі-чорна хустка, розламана чорна хлібина, колоски, перев’язані чорною стрічкою, свічка у підсвічнику, ікони Ісуса Христа та Божої Матері, відеосюжети «Операція МОР», «Свіча» О. Білозір, аудіозапис «Реквієм» А. Моцарта, уривок поезії Адлер Королів «Стіни плачу», молитви, слайдова презентація «Улас Самчук. Роман-хроніка «Марія», портрет Уласа Самчука, книжкова виставка творів письменника, епіграф, схема-опора, репродукції картин до твору та плакати «Страдальная Мати» та «Діти Голодомору», текст роману.
Велику увагу було приділено вихованню патріотизму, національної свідомості, любові до рідної землі та повазі до історичного минулого свого народу, а також духовності, людяності і милосердю, почуттю честі, людської гідності, любові та поваги до батьків.
Було використано різноманітні методи навчання, прийоми, такі як: індивідуальна та групова робота, складання інформаційного грона, історичної довідки, робота зі словником, «мозкова атака», метод дослідження, «Бесіда за Сократом», «коло думок», демонстрація відеофрагментів, робота з текстами творів (цитування), зі схемою-опорою, метод «Прес».
Присутні запалили свічку і вшанували пам’ять всіх загиблих. Урок став храмом Духовності, Скорботи, Пам’яті мільйонів українських селян, які вмерли голодною смертю у 1932-1933 рр. на нашій споконвіку ситій землі.
