24 лютого. Є дати, які не просто стоять у календарі. Вони живуть у тілі. У пам’яті. У тиші між думками. 24 лютого — саме така дата.
Навіть якщо ми не плануємо про це думати, навіть якщо «живемо далі», психіка пам’ятає. І тіло — теж.
Що відбувається з точки зору психології?
Травматичні події зберігаються не лише як спогад, а як досвід загрози. Коли наближається річниця, нервова система може автоматично активуватися — ніби небезпека знову поруч. У психології це називають реакцією на річницю травми.
Вона може проявлятися так:
- підвищена тривожність без чіткої причини
- дратівливість
- напруження в тілі
- порушення сну
- апатія або надмірна збудженість
- сльозливість
- бажання усамітнитися
І це — нормальна реакція психіки на ненормальні події.
Що конкретно варто зробити сьогодні?
Зменшити інформаційне навантаження. Менше стрічки новин, менше повторів травматичних кадрів.
Стабілізувати тіло. Теплий душ, плед, гарячий чай, повільна прогулянка.
Знизити вимоги до себе. Достатньо зробити необхідне. Не день для «подвигів продуктивності».
Бути трохи ближче до близьких. Обійми, спокійний голос, спільна активність. Тіло заспокоює швидше, ніж слова.
Назвати свій стан словами. «Мені сьогодні трохи тривожно». Це робить емоцію менш загрозливою для мозку.
Вправа «Я тут і зараз»
Назвіть:
- 5 речей, які бачите
- 4 відчуття в тілі
- 3 звуки
- 2 запахи
- 1 річ, за яку вдячні
Зробіть кілька повільних видихів довших за вдих. Це допомагає нервовій системі повернути відчуття безпеки.
Якщо сьогодні трохи важче — це не випадково. Пам’ять може боліти. Але саме вона нагадує, скільки в нас сили жити далі. 
Бережімо себе і тих, хто поруч
Використане джерело:
