Сьогодні, 21 березня, весь світ святкує Міжнародний день поезії.
Для України цей день є особливим, адже наші поети — наш спільний голос — стали не лише літературним фронтом, але й фронтом фізичним — як бійці та волонтери.
Із цієї нагоди та в межах Національного тижня читання поезії, бібліотека училища ділиться добіркою віршів українських поетів, написаними під час війни:
- Артур Дрон «Тут були ми» (2023р.)
- Олена Герасим’юк «Тюремна пісня» (2020р.)
- Павло Вишебаба «Тільки не пиши мені про війну» (2022р)
- Юрій Руф (26 вересня 1980 — 1 квітня 2022) «На зламі епох» (2016р)
- Ярина Чорногуз «Як вигинається воєнне коло» (2020 р.)
- Сергій Скальд (12 листопада 1979 — 21 квітня 2022) «Навиліт. Рими калібру 5,45» (2018р)
- Ігор Мітров «Голос України» (2021)
- Борис Гуменюк (вважається зниклим безвісти) «Вірші з війни» (вперше книга опублікована у 2015р)
- Максим Кривцов (22 січня 1990 — 7 січня 2024) «Вірші з бійниці (2023)
- Олександр Лисак «Синдром фантомного болю» (2016р), «Шрамована пам’ять» (2018р)
- Єлизавета Жарікова «Мурахи Йоганна Себастьяна» (2021р.)
- Анатолій Дністровий «Дні тривог» (2023р.)
- Гліб Бабіч (2 березня 1969 — 28 липня 2022) «Вірші та пісні» (2021)
- Олекса Бик «Вірші на руці» (2016 р.)
- Андрій Кириченко «Гільзи в кишені» (2019 р.)
- Влад Сорд «Три плюси» (2019 р.)
У нашому житті поезія завжди слугує альтернативним засобом для пошуку відповідей на найгостріші та найглибші духовні питання сучасної людини. Вона допомагає осмислити складні переживання, виразити невимовлене та знайти підтримку у словах, що відгукуються в серці. Особливо актуально це зараз, у часи випробувань, коли кожен шукає сили, надію та єдність. Поезія надихає, об’єднує та дає віру в краще майбутнє. Все буде Україна!
