Інформація від фахівців ЮНІСЕФ, міжнародних експертів з питань кібербулінгу.
Кібербулінг — це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Приклади включають:
• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
• видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід — записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
Ось декілька найбільш поширених питань та відповідей.
1. Чи зазнаю я булінгу в Інтернеті? У чому різниця між жартом та булінгом?
Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті.
Якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.
Якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.
Якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
2. До яких наслідків призводить кібербулінг?
Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:
- Ментально — відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі
- Емоційно — відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш
- Фізично — відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.
3. З ким я маю поговорити, якщо хтось цькує мене в Інтернеті? Чому так важливо про це розповідати?
Якщо ви думаєте, що відчуваєте булінг, перший крок — це звернутися за допомогою до когось, кому ви довіряєте, наприклад, до ваших батьків, близького члена сім’ї чи іншого дорослого, якому ви довіряєте.
В училищі ви можете звернутися до соціального педагога, психолога, класного керівника, майстрав/н чи викладача.
А якщо вам не зручно спілкуватися з кимось, кого ви знаєте, пошукайте гарячу лінію у своїй країні, щоб поговорити з професійним консультантом.
Якщо булінг трапляється на соціальній платформі, подумайте про блокування кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів.
Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається.
Щоб булінг припинився, його потрібно ідентифікувати. Ключове — це повідомити про нього. Це також може допомогти показати кривдникам, що їх поведінка неприйнятна.
Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, слід звернутися до поліції чи служб швидкої допомоги у вашій країні.
4. Я зазнаю кібербулінгу, але боюся говорити про це з батьками. Якими словами я можу розповісти їм про це?
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, — поговорити з дорослим, якому ви довіряєте (з кимось, з ким ви почуваєтеся безпечно).
Не всім просто розмовляти зі своїми батьками. Але є речі, які ви можете зробити, щоб полегшити таку розмову. Оберіть такий час для розмови, коли, на вашу думку, вони можуть приділити вам всю свою увагу. Поясніть, наскільки серйозною для вас є ця проблема. Пам’ятайте, що вони можуть не так добре знатися на інформаційних технологіях, як ви, тому вам може бути потрібно допомогти їм зрозуміти, що відбувається.
Вони можуть не мати моментальних відповідей для вас, але вони, ймовірно, будуть хотіти допомогти вам, і разом ви зможете знайти рішення. Дві голови завжди кращі, ніж одна!
5. Як я можу допомогти своїм друзям повідомляти про випадки кібербулінгу, особливо якщо вони не хочуть цього робити?
Жертвою кібербулінгу може стати будь-хто. Якщо ви бачите, що це відбувається з кимось, кого ви знаєте, спробуйте запропонувати підтримку.
Важливо вислухати свого друга. Чому він/вона не хоче повідомити про те, що він/вона зазнає кібербулінгу? Як вони почуваються? Скажіть їм, що вони не зобов’язані офіційно повідомляти про те, що відбувається, але важливо поговорити з кимось, хто може допомогти.
Пам’ятайте: ваш друг може відчувати себе незахищеним. Будьте добрими до нього/неї. Допоможіть їм продумати, що вони можуть сказати і кому. Пропонуйте піти з ними, якщо вони вирішать повідомити про булінг. Найголовніше, нагадайте їм, що ви підтримуєте їх і хочете допомогти.
Якщо ваш друг досі не хоче повідомити про випадок, допоможіть йому/її у пошуку дорослого, якому він/вона довіряє та який може допомогти їм вирішити ситуацію. Пам’ятайте, що в певних ситуаціях наслідки кібербулінгу можуть бути небезпечними для життя.
Facebook/Instagram:
Скарга на пост або повідомлення у Facebook чи Instagram може допомогти нам краще захистити вас на наших платформах. Про це ми можемо дізнатися лише від вас. Це дозволить нам виявити чи усунути випадки булінгу.
Повідомлення про випадки кібербулінгу в Instagram та Facebook завжди надсилаються анонімно, і ніхто ніколи не дізнається, що ви повідомили про таку поведінку.
Ви можете повідомити про когось, від кого постраждали ви особисто, або про кривдника, який цькує когось з ваших друзівБільше інформації про те, як повідомити про такі випадки, можна отримати в Довідковому центрі Instagram та в Довідковому центрі Facebook.
Ви також можете розповісти своєму другу про інструмент в Instagram під назвою «Обмежити», за допомогою якого ви можете захистити свій акаунт, при цьому нікого не блокуючи, оскільки деяким людям блокування може здаватися занадто жорстким заходом.
Twitter:
Ми запровадили новий інструмент скарг від свідків. Це означає, що ви можете робити скаргу від імені іншої людини. Тепер це можна зробити і в повідомленнях і приватної інформації, й інформації, за якою не можна визначити особу.
6. Як я можу запобігти тому, щоб моя особиста інформація використовувалася для маніпуляцій або приниження мене в соціальних мережах?
Добре подумайте, перш ніж публікувати або ділитися будь-чим в Інтернеті — це може залишитися в Інтернеті назавжди і може бути пізніше використане вам на шкоду. Не вказуйте особисті дані, такі як ваша адреса, номер телефону чи назва/номер вашої школи.
Дізнайтеся про налаштування конфіденційності улюблених додатків у соціальних мережах. Ось декілька дій, які ви можете вжити у більшості з них:
Ви можете вирішити, хто може бачити ваш профіль, надсилати вам повідомлення або коментувати ваші публікації, скоригувавши налаштування конфіденційності вашого облікового запису.
Ви можете повідомляти про образливі коментарі, повідомлення та фотографії та вимагати їх видалення.
Окрім «видалення з друзів», ви можете повністю заблокувати окремих користувачів, щоб вони не могли бачити ваш профіль або надсилати вам повідомлення.
Ви також можете зробити так, щоб коментарі окремих користувачів бачили лише вони самі, не блокуючи їх повністю.
Ви можете видаляти публікації зі свого профілю або ховати їх від певних людей.
У більшості улюблених вами соціальних мереж люди не отримують сповіщення про те, що ви їх заблокували, обмежили або поскаржилися на них.
8. Чи передбачено покарання за кібербулінг?
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу з боку інших учнів, повідомте про це у навчальному закладі.
Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг та кібербулінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
В Україні передбачені такі покарання за боулінг та кібербулінг:
Булінг, внаслідок якого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році 850 — 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
У разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 році це від 850 до 1700 грн) або громадські роботи протягом 20-40 годин.
Якщо ж булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або мають виконувати громадські роботи протягом 40-60 годин.
Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють згідно чинного законодавства.
Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн станом на 2019 рік) або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
9.Куди можна звернутися по допомогу?
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00); Безкоштовно з усіх мобільних.
— Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
— Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335;
-Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
— Національна поліція України 102;
— «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547
