Процес мотивації дитини до навчання — це щоденна робота дорослих, в першу чергу батьків. Це постійне психологічне включення в життя дитини, в її інтереси і прагнення.
Забезпечте вашій дитині навантаження відповідне її реальним можливостям.
Як довго б у вас вистачило запалу і мотивації намагатися дострибнути до планки, яка встановлена об’єктивно вище ваших можливостей? Щоб ви відчували працюючи на межі своїх сил кожен день? А якби при цьому ви ще й постійно відчували б, що не виправдовуєте очікування своїх близьких? Пам’ятайте, дитина це насамперед особистість, а не об’єкт для задоволення ваших амбіцій. Якщо небажання дитини вчитися обумовлено дуже високим навантаженням — його необхідно знизити і надати можливість для дотримання балансу між відпочинком і навчанням.
«Прив’яжіть» інтереси вашої дитини до того чи іншого навчального предмету.
Захоплюється комп’ютерами — запишіть на комп’ютерні курси. Подобається хімія — придбайте спеціальну літературу і ставте разом досліди в домашніх умовах. Легко дається вивчення іноземних мов — дивіться фільми в оригінальній озвучці. Підштовхніть дитину до того, щоб вийти за рамки програми і дізнатися про предмет її інтересу побільше. Інтернет на допомогу — читайте щось, що покаже підлітку його улюблений предмет з іншого боку, ходіть разом на публічні лекції, виставки щодо цікавої дитині тематиці. А після обов’язково обговорюйте враження.
Допоможіть відчути вашій дитині практичну користь від навчання вже сьогодні.
Підліток хоче жити, а не готуватися до життя. Пам’ятайте, що рушійною мотивацією до процесу навчання є інтерес до нього, розуміння, навіщо воно потрібно і задоволення від проміжних результатів. Підліток повинен усвідомити цінність навчання. Сам. По справжньому.
Підтримуйте всі пізнавальні прагнення вашої дитини.
Не залишайте жодне питання дитини без відповіді. Ніколи не відмахуйтесь від її «чому», незалежно від вашої зайнятості. Використовуйте будь-які джерела для натхнення: навколишнє середовище, автобіографії великих людей, досвід друзів і знайомих, які досягли успіхів у області, що цікавить дитину. Детально і з цікавістю відповідаючи на всі її питання, ви формуєте в дитини установку, що процес пізнання нового — це цікаво, важливо, і ви, як батьки, це заохочуєте.
Не реагуйте занадто бурхливо на погані оцінки вашої дитини.
Не порівнюйте успіхи дитини з братами — сестрами або одногрупниками. Запам’ятайте: у будь-якій ситуації ви — її союзник. Обов’язково хваліть за хороші оцінки — створюйте позитивне підкріплення. Про погані цікавтеся: що завадило зробити краще. Потрібна допомога — допоможіть, але в рамках розумного. Погодьтеся, «допоможи» і «зроби за мене» — різні речі. Знайдіть правильний баланс схвалення і контролю.
Стати особистим прикладом людини, яка любить вчитися.
Діти дивляться на нас і, свідомо чи ні, копіюють нашу поведінку і привласнюють наші цінності. Нехай ваша дитина бачить, що ви постійно прагнете до отримання нових знань, розширення свого досвіду, підвищення кваліфікації та вдосконалення різних навичок. А головне, що все це приносить вам задоволення і безпосередньо впливає на якість вашого життя. Станьте прикладом в тому, що ви хочете домогтися від вашої дитини.
Подбайте про себе і зберігайте внутрішній спокій.
Тільки внутрішньо урівноважений дорослий може служити позитивним прикладом і надійною опорою для своєї дитини, надихнути її і змусити повірити в свої сили, допомогти прожити непростий період підліткового віку. Намагайтеся не думати про глобальні катастрофи в перспективі: «стане наркоманом», «піде працювати двірником і т.д.» Розглядайте кожен конкретний день, плюси і мінуси вашого спілкування сьогодні. І обговорюйте їх, зберігаючи повагу один до одного.
І пам’ятайте, навчання рано чи пізно закінчиться, а ваші відносини з дитиною на все життя.
Використані джерела: https://bit.ly/49iQMG3
