Переживання схильні утворювати довжелезні ланцюжки та постійно генерувати найстрашніші сценарії. Ця психологічна_техніка майндфулнес допоможе дистанціюватися від некорисних переживань у станах надмірної тривоги та нав‘язливих думок.
🔸 Уяви, що ти сидиш на трамвайній зупинці та бачиш, як під’їжджає великий червоний трамвай . Це є твоя думка-переживання (наприклад, «А якщо в мене не буде грошей…», або «А якщо я захворію…»).
🔸 Трамвай відчиняє двері та запрошує тебе зайти. АЛЕ тільки ти можеш вирішити, заходити в цей трамвай чи ні, тобто чи занурюватися в ці думки чи ні.
🔸 Якщо ти вирішуєш залишитися на зупинці, через якийсь час трамвай зачинить двері та поїде далі. Проста фраза, яку ти можеш собі сказати, коли докучає некорисне переживання — «Це не мій трамвай» — та відпустити його.
🔸 Через деякий час підʼїжджає наступний трамвай № 2 (це якась інша думка), та ти знову вирішуєш «сідати чи не сідати».
🔸 Уявляючи себе так на зупинці, можна по черзі відпускати свої надокучливі думки.
Звісно, ця вправа, як і будь-яка навичка, не вдасться з першого разу, та потребує певного часу на тренування. Утім, клінічна практика доводить, що ті, хто хотів навчитися, зробили це та відчули, що вони краще контролюють свої переживання.
Через те, що трамваї їздять по колу, через деякий час трамвай № 1 знову повернеться, але знову ж вам вирішувати — сідати в нього, чи залишатися на зупинці.
Інколи буває так, що ми зрозуміли, що сіли не в той трамвай уже після того, як опинилися в ньому, зачинилися двері та почався рух (тобто коли некорисна думка вже зайняла місце в нашій свідомості). Які наші дії? Зазвичай ми виходимо на наступній зупинці та очікуємо необхідний нам номер. За аналогією, коли ми розуміємо, що вже почали переживати про щось некорисне, завжди можемо нагадати собі, що «Це не мій трамвай».
Поданий вище приклад із трамваєм може бути замінений на будь-який приємний для тебе образ — чи то потяг, чи вагони метро. Так, одинадцятирічний хлопчик, який вчився давати собі раду зі своїми переживаннями, уявляв, що думки — це рибки: коли спіймав добру рибку, кидав її у відерце, а коли — погану, то відпускав у річку.
За матеріалами посібника «Якщо ви надмірно переживаєте за все» О.Сергієнко.
