Маніпулятивні новини та наративи завжди популярніші, ніж матеріали, які їх викривають чи спростовують. І навіть після викриття брехня може ще довго циркулювати в інфопросторі. Тому єдиний спосіб вберегтися від дезінформації та «вкидів» — вести гру на випередження: вчитися їх розпізнавати й не давати тролям і ботам жодного шансу.
В Україні працюють чимало фактчекерських команд, які спеціалізуються на перевірці та викритті інформаційних викривлень. Серед них — StopFake, «По той бік новин», «Вокс Україна», «Детектор медіа». Також дослідженням інформаційного простору займаються громадська організація ІМІ та державний проєкт із медіаграмотності «Фільтр».
Працює інтерактивний формат — ігри. Наприклад, у грі Bad News можна стати ботом, який створює імперію брехні. Мета гравця — запускати інформаційні викривлення та накручувати дедалі більші охоплення. При цьому людина знайомиться з цими техніками зсередини, а значить, зможе надалі їм протистояти.
«НотаЄнота» вчить критичного мислення дітей і дорослих через гру. На сайті опубліковано 200 різнотипних завдань, розроблених на основі відомих кейсів дезінформації з українського медіапростору. Кожен може зайти на платформу, пройти квіз та через веселощі навчитися нових понять з медіаграмотності.
Сьогодні ми говоримо про інформаційні фейки. І найчастіше, інформаційні фейки — це:
· Пропаганда — нав«язування точок зору та цінностей, вигідних тим, хто створює чи замовляє повідомлення
· Маніпуляція — твоєю думкою, діями, рішеннями та переконаннями.
· Жарт — сумнівної якості, на меті якого часто пропаганда чи маніпуляція, тож повертаємося до пункту першого та другого пункту.
Мета майже кожного фейку — вплинути на думку однієї людини. Адже людство — це не мільярди населення, людство — це мільярди особистостей, які володіють свободою волі, свободою обирати.
Щоб робити правильний вибір — необхідно мати практичне знання. Знання та критичне мислення — найкращий захист від більшості фейків, адже в їхній основі — комбінація правди, напівправди та вигадки.
ЗНАЙ
Як побудовані фейки?
· На основі правдивих фактів. Це може бути застаріла або неповна інформація, а також факти пов’язані хибними причинно-наслідковими зв’язками.
· На основі вигаданих фактів. Їх неможливо підтвердити, бо цих фактів ніколи не було. Часто, це конспірологічні чутки та теорії.
· Змішаних фактів, правдивих та вигаданих. Вмикай уважність — шукай неспівпадіння, логічні хиби, неточності та помилки.
РОЗУМІЙ
Перед тобою фейк, якщо ти бачиш:
· Емоції у заголовку;
· Капслок, нагнітання ситуації, слова на кшталт «ШОК», «СЕНСАЦІЯ» та «СТАЛА ВІДОМА СТРАШНА ПРАВДА»;
· Фото з шокуючим/лякаючим/неприйнятним вмістом і короткий підпис до нього;
· Походження інформації — невідоме;
· Терміновість;
· Матеріал без авторства;
Перед тобою також фейк, якщо:
· Новину коментують невідомі експерти, маловідомі політики і т.д.;
· Контакти редакції на сайті відсутні;
· У тексті є багато помилок;
· Є #зрада, або #перемога.
ДУМАЙ
Коли ти читаєш текст, дивишся фото чи відео, слухаєш новину, перш ніж брати щось на віру, задай собі питання:
· Якими можуть бути наслідки від інформації, яку ти споживаєш чи поширюєш?
· Які емоції ти відчуваєш? Твої думки — це точно твої думки?
Як не стати жертвою інформаційної війни: прості поради для кожного
Співзасновник «Куншт» Кирило Безкоровайний пропонує п’ять порад, які допоможуть підвищити свій рівень медіаграмотності «тут і зараз»:
1. Вивчайте, хто стоїть за інформацією. Не варто довіряти анонімним джерелам, як-от телеграм-канали, і експертам, які коментують усе підряд: наприклад, учора людина коментувала пандемію, а сьогодні — постачання озброєння. Не читайте медіа, які хоча б раз попадалися на джинсі. Також зверніть увагу, що існує жанр «сатиричних видань», які спеціально генерують жартівливі новини та пародії, — їх не можна сприймати серйозно.
2. Не поширюйте інформацію, якщо не впевнені в ній на 100%. Не робіть репост, якщо ви не прочитали новину далі заголовка. У такий спосіб ви вводите друзів в оману, адже вони подумають, що ви впевнені в правдивості інформації. Але й просто прочитати повний текст недостатньо, адже це може бути маніпуляція. Тому краще взагалі не поширювати нічого, доки ви не переконаєтеся в тому, що інформацію подає офіційне або надійне джерело.
По-перше, можна перевірити інформацію в інших медіа, інших джерелах. Якщо є офіційна статистика, то можна зайти на офіційні сайти державних органів влади чи на офіційні ресурси інших установ, і подивитися, чи є там ці новини, опубліковані дані.
Якщо говоримо про текстову публікацію з фотографіями, варто їх перевірити. Можна застосувати такі інструменти, як «Google Зображення», або ж «Tineye» — сервіс зворотного пошуку зображень. Він показує, де фотографія була вперше опублікована в інтернеті, чи застосовувалися до неї якісь графічні редактори, чи змінювали її. Але навіть до застосування онлайн-інструментів, варто бути уважними до ілюстративного матеріалу, бо невідповідності інколи можна побачити неозброєним оком.
По-друге, якщо бачите згадку про якусь людину, то треба перевірити, чи дійсно вона є експертом. Наприклад, колись ректор одного українського вишу поїхав до Кембриджу презентувати свою книгу. Британський науковець нібито дав схвальний відгук на неї. Виявилося, що це був не науковець, а масажист. Уважні глядачі перевірили цю інформацію на сайті Кембріджу, прочитавши список науковців, що там працюють
3. Складіть свій білий список медіа. Споживайте новини з перевірених джерел: це можуть бути авторитетні журналісти або ресурси, які подають якісну інформацію.
4. Не реагуйте імпульсивно на емоційні повідомлення. Якщо текст викликає у вас бурхливу реакцію, то, ймовірно, там використовували мову ворожнечі або маніпулятивні заклики («Шок!», «Нам брехали!», «Терміново!»). Вони розраховані на інстинкт «Бийся або тікай»: людина одразу хоче взаємодіяти з таким контентом — поширити, прокоментувати тощо. Але бот або троль тільки цього й очікує. Тому слід споживати інформацію холодною головою та діяти розсудливо.
5. Вивчайте маніпулятивні техніки. Наприклад, якщо дві події сталися одна за іншою, то не факт, що перша є причиною другої. Якщо прогноз експерта справдився, то не означає, що наступний прогноз також буде влучним. Адже «після не означає внаслідок», і коли вас намагаються переконати у зворотному, варто запідозрити хибу. Що більше типів маніпулятивного контенту ви знаєте, то вищі шанси помітити його прояви в реальному житті.
Використані джерела: https://hromadske.ua/posts/nenudna-mediagramotnist-yak-protistoyati-fejkam-i-manipulyaciyam
https://www.prostir.ua/?library=yak-protydiyaty-fejkam-try-porady-na-schoden
