Людина з цигаркою — звичне явище, яким на сьогоднішній день нікого не здивуєш. Дивно, що це відбувається в сучасну епоху, коли в більшості людей є вільний доступ до інформації про згубний вплив паління на здоров’я, а ВОЗ повідомляє про мільйони смертей, пов’язаних з цією звичкою. Попри всі перестороги, велика частина курців сподіваються, що недуги їх не торкнуться. Щоб привернути увагу людей до небезпеки тютюну та до хвороб, яким цілком можливо запобігти, ВОЗ засновано щорічну подію — Всесвітній день без тютюну, який планета відзначає 31 травня.
Археологічні дослідження підтверджують культивування тютюну корінними народами Американського континенту приблизно з першого століття до нашої ери. Ця рослина відігравала важливу роль в шаманських обрядах і культових церемоніях — поряд з деякими іншими галюциногенами міцний тютюн теж якоюсь мірою впливав на зміну психічного стану людини, тому вважався засобом для зв’язку з потойбічними силами.
Також листя цієї рослини слугувало універсальним лікарським засобом від болю, зокрема зубного й вушного, та антисептиком для обробки ран. Найчастіше з тютюну робили сигари або закладали його в люльку, а ще жували, нюхали та приймали тютюнові настоянки. Крім того, тютюн використовували в якості подарунка, приносили в жертву богам, а майя взагалі вважали тютюн священною рослиною, втіленням родючості землі.
Першим європейцем, який побачив вживання тютюну, став Христофор Колумб, легендарний мореплавець. В 1492 році на острові, пізніше названому Сан-Сальвадором, деякі моряки з експедиції Колумба наслідували прикладу аборигенів — почали палити й нюхати тютюн і несподівано для себе знайшли приємність у цьому занятті.
Разом з каравелами Колумба прибув до Європи й тютюн. Європейці сприйняли його по-різному — одним він здавався панацеєю від усіх хвороб, для інших паління було огидним. Релігійні діячі категорично не приймали цю звичку — курцям навіть загрожувало відлучення від церкви.
Рослина швидко розповсюдилася по світу — на початку XVII століття її вже вирощували в Індії, Китаї, Японії, Південно-Східній Азії, на Близькому Сході і в Західній Африці. На початку 17 ст. тютюн потрапив на територію України — 1604 вважається роком започаткування вітчизняного тютюнництва в місті Ромни.
Перша половина XX століття стала золотим часом сигарет — в 1950-х роках приблизно половина населення промислово розвинутих країн мали звичку палити, а в деяких країнах кількість курців складала 80%. Паління стало прийнятною формою соціальної поведінки, рекламодавці намагалися найкрасивіше продемонструвати його як складову вишуканого дозвілля. Все частіше палити починали жінки, на ринку з’явилося багато жіночих марок цигарок, а кінозірки, такі як Хемфрі Богарт чи Марлен Дітріх, підняли образ цигарки до культового.
В той же час в 1950 — 1960 роках з’явилися перші доведені медичні факти про шкоду тютюну для здоров’я, зокрема, було встановлено зв’язок між онкологічними захворюваннями органів дихання та палінням, а також підвищений ризик для курців щодо серцевих захворювань, хвороб нервової, травної та ендокринної систем. На упаковках сигарет з’явилися попереджувальні написи. В 1970-х роках світ дізнався про небезпеку пасивного паління і це стало початком адміністративної регуляції цього явища в громадських місцях.
1987 ВООЗ було обрано час для відмови під тютюну у всьому світі на 24 години — 7 квітня 1988 року.
1988 В резолюції, прийнятій ВООЗ, 31 травня проголошено щорічним Всесвітнім днем без тютюну.
2003 ВОЗ прийняла Рамкову конвенцію боротьби проти тютюну. Україною ця конвенція була ратифікована в 2006 році.
2005 В Україні прийнято закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».
2008 ВООЗ опублікувала свій заклик заборонити рекламу виробів тютюнової промисловості в усіх країнах.
2008 В Україні набули чинності зміни до закону «Про рекламу» в розрізі заборони реклами тютюнової продукції.
За даними ВОЗ, кількість смертей від активного паління тютюну складає 8 мільйонів на рік, ще мільйон людей помирають через наслідки впливу пасивного паління.
Дим від сигарет містить більше 4 тисяч різних речовин, кілька сотень з яких мають згубний вплив на здоров’я. Крім нікотину, це важкі метали, монооксид вуглецю, формальдегіди, кислоти та інші сполуки.
Дослідники стверджують, що шкода від електронних сигарет не менша, ніж від звичайних, так як вони теж містять токсини й канцерогени. До того ж електронні сигарети не сприяють зменшенню залежності від паління, попри рекламні обіцянки виробників.
Тютюнопаління стало справжньою залежністю, тому що активною складовою тютюну є нікотин — наркотична речовина.
Тож у Всесвітній день без тютюну треба намагатися не палити, а в ідеалі — прийняти рішення відмовитися від цигарок назавжди. Психологи рекомендують для досягнення цієї мети налаштуватися позитивно й усвідомити, що людина здатна володіти собою й не залишатися рабом залежності.
