Причиною стресу у підлітків може бути що завгодно, що викликає у них страх і тривогу. Це може включати розлуку з домом, перехід у новий навчальний заклад або переїзд у нове місце, розлука з батьками або опікунами, переживання щодо навчання і спілкування з однолітками. Сьогодні додатковою причиною стресу у підлітків виступає обговорення соціально-політичної ситуації дорослими, інформаційний потік з мас-медійного простору.
Загальними причинами стресу для учнів будь-якого віку можуть бути:
• розлучення батьків;
• розставання із близькими людьми;
• смерть близької людини;
• катастрофи, травми;
• поява у сім’ї нової дитини;
• переїзд;
• загибель домашньої тварини;
• напружені стосунки з одногрупниками,
• невдачі у навчанні та конкуренція всередині групи.
Загальні ознаки стресу у підлітків:
• Загострені емоції: агресивні реакції, тривожні прояви;
• Посилення страхів, поява випадкових страхів, яких раніше не було;
• Низька самооцінка
• Бунтарська поведінка
• Відмова від їжі, порушення сну;
• Підвищена активність або навпаки замкненість, пасивність (в залежності від типу нервової системи);
• Послаблення імунітету, загострення хронічних хвороб;
• Головні болі та болі в шлунку
• Недовіра до всього світу
• Часта травматизація;
• Постійний пошук самовираження через конфлікти з однолітками, незадоволення.
Правила реагування батьків на ознаки стресу в дітей
Діти підліткового віку проходять етап дорослішання. Відбувається багато змін і діти часто розчаровані тим, що не можуть впоратися із ситуацією. Причиною розчарувань стають стосунки з однолітками, і дуже часто їх різкі зміни. Всі ситуації треба розбирати вдома. Підтримайте дитину і дайте зрозуміти, що підліток може приходити зі своїми проблемами додому. Тим паче, проблеми не вирішуються швидко і легко. Виховання підлітка займає набагато більше часу, ніж дитини початкової школи. У учнів підліткового віку свої проблеми. Напруження позначається на успішності і суперечливості поведінки. У старших підлітків стресові ситуації проявляються порушенням режиму харчування, курінням або зловживанням алкоголем. Будьте уважні до дитини, щоб вчасно помітити ці ознаки і вжити заходів.
Зверніть увагу на погані оцінки, прогули, спізнення, безвідповідальне ставлення до виконання навчальних і домашніх обов’язків. Підліток може замкнутися в собі або почати захоплюватися дивною музикою чи чужою культурою. Не допустіть Інтернет-залежності.
Наступні психологічні рекомендації (поради) допоможуть Вам прибрати стрес з життя дитини:
• Дізнайтеся про почуття Вашої дитини.
• Створіть атмосферу довіри і завірте дитину, що на помилках вчаться.
• Підтримуйте і цінуйте свою дитину.
• Демонструйте турботу, тепло і любов. Частіше обіймайте дитину.
• Ставте чіткі обмеження, але не будьте занадто суворими; підкреслюйте важливість співробітництва, а не змагання. Не перезавантажуйте графік своєї дитини великою кількістю справ.
• Знайдіть способи, як Ваша дитина може допомагати родині.
• Звертайте увагу на те, чого хоче Ваша дитина (а не тільки на те, чого хочете ви).
Важливо допомогти дитині розвинути позитивні навички боротьби зі стресом, саме вони будуть потрібні їй у дорослому житті. Ви можете допомогти наступним чином:
1. Показуйте дитині хороший приклад. Зберігайте спокій і контролюйте гнів. Продумайте план, як скоротити стрес, і поділіться цим планом з сім’єю.
2. Сприяйте раціональному мисленню. Переконайтеся, що Ваші діти замислюються про наслідки своїх дій, розуміють Ваші дії. Допоможіть їм зрозуміти, що є фантазія і що — реальність. Наприклад, завірте учня, що це не його поведінка викликала сумні настрої (гнів, роздратованість, відчай) батьків, і він не невдаха, якщо у нього щось не виходить.
3. Контролюйте дитину, але в міру. Дозвольте дітям приймати рішення в рамках сім’ї. Наприклад, дозвольте їм облаштувати свою кімнату, вибрати сімейні заняття і допомогти приймати сімейні рішення.
4. Говоріть з ними відкрито. При відповідній ситуації обговоріть з ними свій важкий робочий день, причини свого емоційного стану. Заохочуйте їх говорити про те, що їх турбує.
5. Знайдіть фізичне заняття чи хобі, яке їх зацікавить, і заохочуйте їхній інтерес. Фізичні вправи сприяють зняттю напруги, оптимізації емоційних станів, впорядкованості думок.
6. Радьте дитині вживати здорову їжу і підкреслюйте важливість здорового способу життя.
7. Здійснюйте вплив на середовище дитини, яке має бути безпечним, константним (незмінним), передбаченим, послідовним, у якому діти мають відчувати повагу до своїх відчуттів, думок.
8. Вчіться технікам розслаблення і вчіть цьому свою дитину
