16 квітня 2026 року в нашому закладі відбулася особлива зустріч, яка змусила не лише замислитися, а й відчути відповідальність — відповідальність за світ, у якому ми живемо. Викладачка Людмила Бережна провела годину спілкування до Всеукраїнського Дня довкілля з учнями груп ККТ-52, ППК-30 та ППК-31.
Це була не просто розмова про екологію. Це була відверта, жива і глибока зустріч із реальністю, у якій природа вже давно потребує не слів, а дій.
Учасники заходу занурилися в складні, але необхідні теми: забруднення повітря, виснаження водних ресурсів, знищення лісів, проблема сміттєзвалищ. Окремим болем прозвучала тема впливу війни на довкілля України — тема, яка сьогодні відгукується кожному з нас особливо гостро.
Та поряд із тривожними фактами звучало й інше — щире захоплення красою рідної землі. Зелені Карпати, тихі ріки, родючі ниви, квітучі сади — це не просто образи, це наше коріння, наша ідентичність, наша відповідальність. І саме це відчуття — любові й вдячності — стало емоційним центром зустрічі.
Жвавий інтерес викликали тематичні вікторини та обговорення реальних кроків, які може зробити кожен. Особливо актуальною стала ідея «цифрового прибирання» — нагадування про те, що екологічна свідомість починається навіть у віртуальному просторі, з наших щоденних звичок і виборів.
Цей день залишив по собі більше, ніж знання. Він залишив відчуття причетності. Усвідомлення того, що зміни не починаються десь далеко — вони народжуються тут і зараз: у нашому подвір’ї, у наших діях, у нашому ставленні.
Екодень став тихим, але впевненим кроком до великого розуміння: любов до України починається з любові до її природи. І ця любов проявляється не в словах, а в щоденних вчинках.
