Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції — привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, протидії торгівлі людьми та захисту прав людини.
Коли ми говоримо про насильство, часто здається, що це щось далеке — із новин чи кіно. Але правда в тому, що воно може ховатися поруч: у слові, погляді, мовчанні. Тому раз на рік весь світ омб’єднується, щоб нагадати: мовчати — небезпечно.
Поговоримо про проблему гендерно зумовленого насильства.
Гендерно зумовлене насильство — це дії проти людини через її стать чи гендер, що завдають їй фізичної, психологічної, сексуальної або економічної шкоди. Проявами ГЗН зазвичай є домашнє насильство, домагання, насильство з боку інтимного партнера, примусові шлюби, сексуальна експлуатація та інші шкідливі практики.
Економічне насильство — це контроль над фінансами, що обмежує вашу свободу та права. Кривдник/-ця може забороняти працювати, навчатись, змушувати звітувати за витрати чи залишати без грошей.
Віртуальне насильство має реальні наслідки.На перший погляд, незначні образи, коментарі та повідомлення в Інтернеті можуть боляче зачепити, залишивши слід в особистому та професійному житті. Найчастіше від цього потерпають публічні особи, зокрема жінки, які працюють в медіа.
Відповідно до законодавства України за гендерно зумовлене насильство передбачена відповідальність. Закон також гарантує постраждалим доступ до медичної, соціальної та психологічної допомоги, а також забезпечення захисту від кривдника/-ці.
Виконавцем цього захисту є поліція. Звернення за номером 102 — це перший важливий крок до отримання допомоги. Саме поліція має зафіксувати факт насильства, забезпечити тимчасові обмеження для кривдників/-ць та розпочати необхідне розслідування.
Якщо ви постраждали від гендерно зумовленого насильства, важливо зробити перший крок і звернутися за допомогою до спеціалізованих служб або поговорити з людьми, яким ви довіряєте.
Якщо ви стали свідком ГЗН, зафіксуйте ситуацію, викличте служби допомоги чи запропонуйте постраждалій/-ому допомогу, зокрема інформаційну.
Якщо ж ви близька людина постраждалої/-го, проявіть підтримку — дайте зрозуміти, що ви готові бути поряд, а також обовʼязково поділіться контактами служб підтримки.
Щоб не розгубитися в критичній ситуації та захистити себе і своїх близьких у випадку домашнього насильства, варто скласти особистий план безпеки.
• Визначте, як швидко вийти з квартири чи будинку.
• Знайдіть місце, де можна залишитися на ніч. Це можуть бути рідні, друзі або притулок для постраждалих. Продумайте, як швидко туди дістатися.
• Розкажіть про свою ситуацію близькій людині та підтримуйте з нею звʼязок. Попросіть її якнайшвидше звернутися до поліції у разі необхідності.
• Зберігайте важливі документи, гроші, запасний телефон і список важливих контактів у надійному місці. Підготуйте тривожну валізку з речами першої потреби (ліки, одяг, засоби гігієни).
• Запам’ятай телефони гарячих ліній: Національної: 0 800 500 335 (зі стаціонарного), 116 123 (з мобільного) або Урядової: 15-47.
• Якщо ситуація критична, зверніться до поліції за номером 102.
