Щороку четверта субота листопада — це день, коли серце кожного українця стискається від болю й скорботи. День, коли ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, чиє життя було обірване страшною рукою голоду. Це — День пам’яті жертв Голодоморів, національна рана, яка досі болить кожній українській родині.
Педагоги та студенти нашого училища долучилася до Всеукраїнської акції «Запали свічку», аби вшанувати мільйони людей, які стали жертвами голодоморів, які мали місце в 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947рр. Сьогодні молодь училища демонструє: наша пам’ять — жива.
О 16:00 студенти та викладачі разом запалили свічки, аби їхній тихий вогник став символом незнищенності українського духу, нашої єдності та поваги до минулого. Хвилина мовчання перетворилася на міст між поколіннями, на нагадування: доки ми пам’ятаємо, доти правда жива.
Нехай полум’я свічки стане світлом нашої пам’яті. Пам’яті про мільйони невинних. Пам’яті, яка формує в нас відповідальність за майбутнє. Пам’яті, яка робить нас сильнішими як націю.
