Уявімо ситуацію: ваш син підліткового віку заявляє про те, що тепер він хіпстер.
Або так: ваша донька дуже захоплено говорить про те, що вона феміністка. І це варто враховувати!
Яка ваша перша реакція?
Вона може бути різною. Але хвилювання там точно присутнє. Правда ж?
Тож давайте про це поговоримо. Адже самовизначення підлітків — важливий та хвилюючий процес, який буває складним не тільки для підлітка, а й для дорослих поруч.
Самовизначення — це процес усвідомлення себе: життєвих планів, цілей, особистісних особливостей, можливостей, здібностей, а також суспільних вимог та очікувань і їх зіставлення. Він охоплює життєве самовизначення, соціальне самовизначення, особистісне та професійне самовизначення.
Пропонуємо розглянути деякі аспекти соціального та особистісного самовизначення, які найбільше турбують батьків: приналежність до молодіжних субкультур та статеворольова ідентифікація. Де в цьому процесі «умовна норма», а де вже варто бути пильним і шукати шляхи допомоги.
Приналежність до субкультур
Молодіжні субкультури покликані забезпечити прагнення особистості в період дорослішання визначити власне місце в житті, самоствердитися та досягти визнання серед значимих однолітків. Таке прагнення є абсолютно нормальним і спостерігалося завжди! Варто лише згадати свою юність та підручники літератури чи історії!
Перебуваючи в такій спільноті, молода людина забезпечує потребу в спілкуванні, в приналежності, в самовираженні, отримує можливість спостерігати за певними правилами та цінностями і звіряти їх з власними інтересами та прагненнями.
Як реагувати на це батькам?
· Пам’ятати, що це природний процес.
· Не знецінювати захоплення підлітка: «Що ти робиш серед цих людей, вони всі якість ненормальні чи хворі». Такі фрази викличуть лише відторгнення і точно не спонукатимуть молоду людину відмовитися від свого захоплення.
· Дізнаватися, що приваблює підлітка саме в цій спільноті, чим вона цікава, що не подобається, яким правилам спільноти хочеться слідувати, а які йому або їй зовсім не подобаються.
Така щира цікавість і розмови дадуть змогу дорослим позбутися хвилювання, надати важливу інформацію (наприклад, про правову відповідальність малювання графіті на будівлях), а для підлітка відкриють можливість говорити з дорослими про те, що подобається і що викликає страх.
Наведемо приклад: дівчинка-підліток починає вдягатися переважно в чорний одяг та наносити макіяж в чорних кольорах. Це викликає занепокоєння у мами і осуд у вчительки музичної школи. Дівчинка протестує і робить макіяж ще яскравішим. Мама хвилюється, що культура готів може негативно вплинути на її доньку, адже вона ніби пов’язана зі смертю. Після візиту до психолога донька і мама змогли поговорити про захоплення дівчинки. З’ясувалося, що основну зацікавленість викликає саме макіяж, а з філософією цієї культури, її цінностями та правилами дівчинка не дуже знайома і не прагне цього. Така розмова заспокоїла маму, вона навіть погодилася придбати для доньки один із засобів макіяжу, який хотіла дівчинка. І це дало змогу встановити домовленість якомога рідше йти з «чорним» макіяжем в музичну школу.
· Спостерігати за тим, скільки часу підліток приділяє цьому захопленню. Якщо молода людина має адекватну самооцінку, приділяє час навчанню, має коло контактів, хобі або захоплення за межами субкультури, то хвилюватися не варто.
· Якщо ж ви помічаєте ізолювання підлітка від спілкування з людьми поза межами субкультури, байдуже ставлення до навчання та інших справ поза межами спільноти — варто бути пильними.
Схожий алгоритм дій варто використовувати і для спостереження за тим, як підліток формує своє гендерне та статеве самовизначення.
Важливий момент — не ототожнювати ці два поняття. Сучасні підлітки все частіше демонструють меншу прив’язаність до стереотипів про «суто жіноче» та «суто чоловіче». Розмірковуючи про гендерне самовизначення, вони демонструють андрогінну орієнтацію, тобто вважають за необхідне зосереджувати увагу, в першу чергу, на особистісних якостях та вміннях людини, без прив’язки до статі.
Тому фрази дорослих про «ти поводишся, як дівчинка» або «це не чоловіча/жіноча професія» викликають відторгнення.
Поважайте та цікавтеся поглядами підлітка на гендерні ролі. Не засуджуйте, а розпитуйте його/її про те, які погляди вони мають, чому вважають саме так, чи змінювалася їх думка протягом останнього року, чи допускають вони можливість змінювати свою думку відносно цих питань надалі.
Приклад з життя: юнак щиро поділився тим, як змінювалися його погляди на гендерні стереотипи. Він зазначив, що ще рік назад, маючи лише приклад батьківської сім’ї, вважав, що є суто жіночі та суто чоловічі домашні обов’язки, але зараз його думка дуже змінилася. «Я не бачу нічого поганого в тому, щоб поділяти домашні обов’язки так, щоб всім було комфортно. Чоловіки також можуть мити посуд і в цьому немає нічого такого. Не знаю, чи зміниться моя думка згодом, коли я матиму свою сім’ю, проте зараз я вважаю саме так. І мені подобається те, як змінилися мої думки.»
У підлітковому віці активно розвивається статеве самовизначення, починають формуватися компоненти статевого потягу — платонічний, еротичний та сексуальний.
Тож варто обов’язково говорити з підлітками про коливання емоцій, про дружбу, симпатію, сексуальність, сексуальну орієнтацію, любов, контрацепцію та ризики раннього статевого життя.
Такий діалог варто будувати з позиції на рівних. Бути готовим до того, що підлітки можуть по-різному міркувати про свою сексуальність та статеву ідентичність. Але саме спокійна реакція дорослого, що має посил: «я люблю і приймаю тебе не залежно від твоїх поглядів. Я готовий до відвертих розмов, навіть якщо мені ніяково», дають змогу обговорювати складні та важливі для підлітка питання.
Приклад з життя: дівчина почала позиціювати себе як лесбійка. Це проявлялося у демонстративних обіймах з одногрупницею і претензійними заявами про свою орієнтацію класному керівнику. Спокійна реакція класного керівника та психолога на таку заяву дала можливість побудувати діалог. Класний керівник зауважив, що під час навчального процесу взагалі не дуже ввічливо демонструвати прояви близькості, не залежно від орієнтації. Тож було б добре, якби всі учасники освітнього процесу дотримувалися етичних норм. Дівчина з цим погодилася. А в розмові з психологом дізналася, що ніжні почуття до подруги є характерною особливістю підліткового віку, але це не завжди свідчить про зміну статевої орієнтації. Тож можна поспостерігати за собою, своїми почуттями і вже потім робити висновки. Через деякий час дівчина перестала позиціювати себе як лесбійка.
Пам’ятайте, найважливіше завдання дорослого поруч з підлітком — зберігати довірливі відносини. Численні дослідження свідчать про те, що складнощі підліткового періоду легше проходять у тих молодих людей, які відчувають підтримку дорослого. Це не позбавляє їх від ризикованих ситуацій, складних переживань та необдуманих вчинків, але розуміння того, що ти точно знаєш, що можеш поговорити про це з дорослим, не бути засудженим і розраховувати на допомогу — є найважливішою профілактикою девіантної поведінки та психічних розладів.
Використане джерело:
