Повернення з війни — це не просто крок через поріг рідного дому. Це складний і часто болючий процес, сповнений переживань, спогадів і внутрішньої боротьби. Саме тому психологічна та соціальна служби під керівництвом Глібчук В. і Жорової О. продовжує ініціювати щирі та глибокі розмови зі здобувачами освіти про те, як правильно, з повагою та емпатією спілкуватися з тими, хто захищав нашу країну.
17 квітня така групова консультація відбулася для здобувачів освіти груп ККТ-51, ККТ-52 та ППК-30.
Метою зустрічі було не лише донести важливу інформацію, а й формувати в молоді усвідомлене ставлення до тих, хто повертається з фронту — людей, яким ми завдячуємо миром, і які потребують нашої підтримки.
Разом ми поговорили про:
- емоційний стан військових після повернення додому;
- як бути поруч, не завдаючи болю — без нав’язливих порад, недоречних питань і поверхневих фраз;
- як розпізнати й поважати «болючі теми», навіть якщо про них мовчать;
- силу емпатії, мовчазної підтримки та простих людських слів — «Я поруч», «Ти важливий», «Ти вдома»;
- як молоді працівники сфери обслуговування можуть створювати простір турботи, поваги й спокою для наших захисників.
Учасники отримали не тільки знання, а й практичні поради, які знадобляться як у професійному житті, так і в повсякденному спілкуванні — вдома, серед друзів, знайомих чи випадкових зустрічей на вулиці.
Ця зустріч стала маленьким, але таким важливим кроком до великої мети — формування культури розуміння, вдячності й підтримки. Бо кожен, хто повертається з війни, має право на мир у серці, на повагу в погляді, на доброзичливість у словах.
І саме ми — ті, хто тут, у тилу — можемо допомогти їм знову відчути себе вдома.
