Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови — свято, яке нагадує нам про безцінний скарб кожного народу. У цей день в нашому училищі Ейсмонтович О.М.. провела позаурочний захід «Бринить-співає рідна мова, чарує, тішить і п’янить», що став справжнім святом любові до рідного слова, до української землі, до нашого народу та його неперевершених традицій.
Мета заходу — не лише вшанувати рідну мову, а й прищепити молодому поколінню усвідомлення її безцінності, бо ж мова — це не просто засіб спілкування, це генетичний код нації, її історія, її майбутнє.
На заході панувала особлива атмосфера. Присутні мали змогу почути «Молитву про мову», насолодитися проникливими піснями та поезіями, що оспівують красу й силу українського слова. Глядачі з цікавістю переглядали відео — унікальні факти про мови світу, зокрема й про нашу солов’їну українську.
Та не лише слуханням і переглядом наповнився цей день — учасники мали змогу проявити свої знання у вікторинах. «Невмируще слово української душі» запропонувало відгадати авторів відомих висловлювань про мову. У вікторині «Душа народу в кожному слові» учасники складали прислів’я, що здавна передавалися з покоління в покоління, як мудрість нашого народу. А у випробуванні «Живе слово — жива душа!» перевіряли знання значень фразеологізмів. Особливо цікавими були завдання «Говори серцем, думай українською» та «Навіщо мові бур’яни?», де учасники добирали українські відповідники до слів іншомовного походження та сленгів — і тут усі змогли переконатися в багатстві та різноманітті нашої мови.
Викладачка неодноразово наголошувала, що мова — наше надбання, гордість, національна ідентичність, це мелодія серця, дзеркало душі, яке повинно звучати впевнено і гордо на весь світ. Вона, як і Україна, потребує нашого захисту. І сьогодні, коли наші воїни на фронті виборюють право України на існування, ми маємо свою місію — зберегти українське слово, аби передати його наступним поколінням.
Цей день залишив у серцях учасників теплі спогади та усвідомлення того, що мова — це наш духовний оберіг, без якого неможливе існування народу і держави. Тож нехай вона бринить у кожному серці, співає, чарує, тішить і надихає на добрі справи!
