Під час однієї із зустрічей випускників кілька хлопців, які вже зробили кар’єру у своїй справі, вирішили зайти у гості до свого старого професора. Поділившись своїми успіхами та досягненнями, вони перейшли і до іншої теми — труднощів та проблем у житті.
— Зачекайте хвилинку, я зараз зварю нам усім чудову каву, — сказав професор, тільки-но останній із колишніх студентів розповів про свої проблеми.
Він вийшов на кухню і повернувся з кавником і тацею, на якій було багато чашок, але серед них не було навіть двох однакових. Одні були дорогі порцелянові, інші — прості керамічні, треті — дуже скромні скляні.
Старий професор розлив каву та запропонував кожному взяти чашку. Коли в кожного в руці димів ароматний напій, вчитель сказав:
— Подивіться на чашки, які ви взяли. Звичайно, кожен хотів узяти що краще, тому всі гарні чашки розібрані, а прості залишилися на таці. В принципі, хотіти найкраще для себе — це нормально, але в цій гонці і ховається причина багатьох ваших проблем та стресів. Адже кава не стала смачнішою в дорогій чашці, правда? А тепер уявіть, що кава — це життя, а решта — гроші, робота, статус — це чашки. Ми всі гідні чашки краще, але погоня за чашкою сама по собі безглузда, тому що в ній ми просто не маємо можливості насолодитися самим смаком кави.
Запам’ятайте, хлопці: щасливі люди не мають всього найкращого, але вони навчилися вилучати найкраще з того, що є.
Використане джерело: телеграм канал «Психологічне ательє»
