Етичне спілкування — це загальноприйняті норми, які мають на меті коректне спілкування з людиною, щоб її не образити та не створювати дискомфорт .
Пам’ятайте, що незалежно від того, має людина інвалідність чи ні, усі люди різні, тому загальні правила не є однозначними, потрібно шукати окремий підхід до кожної особи.
У спілкуванні з людиною з інвалідністю необхідно враховувати не лише її індивідуальні особливості, стан здоров’я, але також умови зовнішнього середовища.
Намагайтеся розмовляти з такою людиною зрозумілою їй мовою.
Зважаючи на індивідуальні особливості людини та умови, у яких вона перебуває під час розмови, використовуйте різні форми спілкування з нею: усне та письмове. Таким чином, обидві сторони зможуть висловити свою думку та зрозуміти один одного.
Знайомство та спілкування з людиною з інвалідністю має свою специфіку. Наведені нижче правила розроблені в США та рекомендовані до застосування як державним службовцям, так і підприємцям що працюють у сфері обслуговування. Ці правила опубліковані на сайті Інституту масової інформації України.
Правила є невичерпними та залежать також від особливостей характеру людини.
10 загальних правил етикету під час спілкування з людьми з інвалідністю (розроблені Карен Мейер, Націонал.центр доступності США)
1. Коли ви розмовляєте з людиною з інвалідністю, звертайтеся безпосередньо до неї, а не до супроводжуючого або сурдоперекладача, які присутні при розмові.
2. Коли Вас знайомлять з людиною з інвалідністю, цілком природно потиснути їй руку — навіть ті, кому важко рухати рукою, або хто користується протезом, цілком можуть потиснути руку — праву або ліву, що цілком допустимо. Перед будь-яким тактильним контактом варто уточнити у людини чи можна це зробити. Тіло людини — це частина приватного простору особистості.
3. Коли Ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов’язково називайте себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо у Вас спільна розмова в групі, не забувайте пояснити, до кого в цей момент ви звертаєтеся і назвати себе.
4. Якщо Ви пропонуєте допомогу:
- почекайте на згоду людини їй допомогти
- Потім запитайте про алгоритм Ваших дій
Може бути виконане в іншому порядку за умови, що людина з інвалідністю сама просить співрозмовника про допомогу або ж людині загрожує небезпека, що пов’язана із станом здоров’я.
Якщо ж людина відмовилась від Вашої допомоги, поважайте її вибір, пам’ятайте, що особиста свобода важлива для кожного.
5. Звертайтесь до дітей з інвалідністю на ім’я, так само як до інших дітей, а до підлітка на ви, як до дорослого.
6. Крісло колісне — це частина недоторканого простору людини, що ним користується, отже спиратись на крісло є негарним тоном. Так само як вдертися у приватний будинок.
7. Коли ви розмовляєте з людиною, що має труднощі у мовленні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не виправляйте її, і не договорюйте за неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що ви зрозуміли, це допоможе людині відповісти вам, а вам — зрозуміти її.
8. Коли ви говорите з людиною, яка користується кріслом колісним, або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі та очі співрозмовника були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти, а співрозмовнику не потрібно буде закидати голову.
9. Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко, хоча майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Розмовляючи з тими, хто це може, розташуйтеся так, щоб на вас падало світло, і вас було добре видно, постарайтеся, щоб вам нічого (їжа, сигарети, руки) не заважало.
10. Не хвилюйтеся, якщо випадково допустили помилку, сказавши «Побачимося» або «Ви чули про це …?» тому, хто не може бачити чи чути.
Будьте терплячими, гнучкими та готовими підтримати людину.
Будьте уважними у спілкуванні, поважайте співрозмовника.
Фокусуйтеся не на інвалідності людини, а на її особистості, або на проблемі, яку Ви з нею обговорюєте.
Якщо Ви не знаєте що робити, запитайте!
Яких слів або фраз варто уникати при спілкуванні з людьми з інвалідністю
Уникайте вживання ярликів на кшталт «інвалід», «жертва», «неповноцінна» людина, «каліка», «відсталий», «хворий», «даун», «безногий», «безрукий». Використовуйте нейтральні слова та вислови, на кшталт: «людина, яка перенесла…», «людина, яка має…».
Також до цього можна віднести фрази жалю: ой, бідненький, ой, як ти тепер жити будеш з цим, коли там перемога, коли там війна закінчиться.
Якщо ви зрозуміли, що зробили «ляп», то можна перепросити: я не зрозумів, я не зрозуміла, я не знала. Вибач. Просто щиро попросити вибачення.
Використане джерело: https://bit.ly/4grWuJp
