«Енеїді» Івана Котляревського — 225! Письменнику вдалося яскраво відобразити життя, побут, звичаї, вірування різних суспільних верств населення 18 століття, докладно описавши народні страви, напої, одяг, взуття та інші предмети матеріальної і нематеріальної культури українців.
Яскраво в «Енеїді» представлено гастрономічні вподобання українців. Деяким згадуваним у творі наїдкам (кав’яр, шпундра, потрух чи каплуни) уже кілька сотень років. До нашого часу збереглося чимало рецептів страв, смак деяких ми пам’ятаємо ще дитинства.
То що ж споживали на обіді у Латина моторний парубок Еней і його побратими? — дізнаємось з уривку:
І зараз попросив до столу
Латин Енеєвих бояр,
Пили горілку до ізволу
І їли бублики, кав’яр;
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба-шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани…
Там лакомини разні їли…
Сластьони, коржики, стовпці,
Вареники пшеничні, білі,
Пухкі з кав’яром буханці.
Що ж таке кав’яр, шпундра чи потрух та інші?
Кав’яр — риб’яча ікра, солена зі спеціями. Особливо цінується кав’яр з осетрових, але готують і з інших риб, зокрема щуки, судака, окуня тощо. Ще у XVIII ст. кав’яру виробляли так багато, що навіть селяни дозволяли собі його їсти у свята, які траплялися в піст.
Шпундра або ще називають шпундри — найхарактерніша українська страва, яку традиційно готують із свинини й буряка в буряковому квасі.
Потрох з галушками — суп, зварений на курячих шлуночках. Туди додавали галушки (варене тісто у вигляді квадратиків або кульок). Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною.
Каплуни — страва приготована зі спеціально відгодованого півня. Каплуна готували цілком, в основному запікали як парадну страву. Курчат смажили і відварювали, курку відварювали на бульйоні тушили шматочками.
Баба-шарпанина — це старовинна українська страва в основі якої — риба. Шматочки риби (тарані, козлики, судака або чабака) запікають у рідкому тісті, засмаженому олією, морквою та цибулею. Зазвичай страву готували з дрібної рибки — отрібки, тобто з дріб’язку, та на свята брали рибу кращу, хоч би й коропа. Незвична задерикувата назва страви походить від способу приготування: варену рибу, обираючи м’ясо від кісток, шапрають, роздирають на шматочки, от і виходить з того пошарпане м’ясо, шарпанина. Слово ж «баба» означає у даному контексті «запіканка». Бо дослівно з праслов’янської «баб» — «набухати, роздуватися, ставати кулястим»; «баба» — галушка, кругле печиво. Тобто, баба — це борошняний виріб, який варять чи запікають.
Крохналь — кисіль, який був стравою заможних.
Сластьони — українська десертна страва у вигляді кульок з тіста, засмажених у киплячому маслі. Також існують варіанти смажених і запечених сластьон. Як і всі страви з пряженого тіста, вимагали великої кількості олії, тому їх виготовляли на гостини, вечорниці, свята, що випадали у піст, на гостинці для дітей.
Стовпці — хлібні вироби, що готувалися з гречаного тіста на олії. Їх ще називають гречаниками — млинці з дріжджового тіста, які їли зі сметанкою.
Ох, скуштувати б ці всі смаколики)) Не проблема! Деякі страви введено у нове шкільне меню, а шпундру, пундики, книш та інші, можна спробувати у новому закладі «Полтава», який відкрили шеф-кухар Євген Клопотенко та Інна Поперешнюк з акцентом на страви Полтавщини.
Цінуй своє! Смакуй українське!
