Кібербулінг — це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Приклади включають:
- поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
- надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
- видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід — записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
Але кібернасильству досить важко протистояти в світі інноваційних технологій.
По-перше, дитина рідко коли скаже батькам про те, що вона стала жертвою кібербулінгу, їй просто соромно і страшно буде зізнатися у своїй помилці. Підлітки вчаться бути самостійними і незалежними від опіки батьків, тому контроль з боку дорослих їх тільки насторожує.
По-друге, потреба в підлітковому віці включає в себе саме комунікацію з однолітками.
По-третє, батьки нехтують індивідуальними особливостями дитини, приписуючи їм перехідні характеристики підліткового віку.
Які ознаки того, що підліток став жертвою кіберцькування?
- Раптова зміна поведінкового й емоційного стану дитини після користування соціальниими мережами. Це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість;
- Деструктивні стосунки батьків з дитиною (особливо загострюються під час обговорення реального життя підлітка);
- Істеричні прояви характеру (несподівані безпричинні сльози, крик);
- Погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння дитини;
- Невдалі спроби суїциду;
- Дитина необмежено користується Інтернетом, надаючи перевагу віртуальному світові;
- Різке погіршення навчального процесу.
Як захистити дитину від кіберцькування?
Часто батьки та й самі діти не розуміють, як можна захиститися від цієї форми цькування. Але існують профілактичні дії, доволі ефективні та прості на практиці, що захистять від впливу кібербулінгу:
- Перш за все, батьки мають контролювати дії підлітка в Інтернеті. Звичайно ж, в міру. Навіть якщо Ви знаєте пароль, або сторінка налаштована на автоматичний вхід, ні в якому разі не заходьте на сторінку своєї дитини без її дозволу, це тільки погіршить ваші стосунки. Підказка: час від часу проглядати історію браузера або ж регламентувати обмежений час використання Інтернет-ресурсів, пояснюючи це тим, що Ви піклуєтесь про безпеку дитини. Відкритість і чесність — ось секрет оптимальних стосунків у вихованні дітей.
- Будьте обізнаними в сучасних технологіях і поясніть дитині основні правила спілкування в соціальних мережах. Адже віртуальний світ не знімає з нас обов’язків бути відповідальною людиною.
- Спілкування і зацікавленість у житті дитини— одна з основних стратегій протистоянь кіберцькуванню.
- Спостережливість— проведіть експеримент, тобто протягом тижня уважно спостерігайте за своєю дитиною та зафіксуйте різкі зміни в її поведінці та прояві емоцій (настрою), свої дані поєднайте з використанням Інтернет-ресурсів, які дитина використовує.
- І, наостанок, найпростіший спосіб профілактики кібербулінгу—більше проводити часу з дитиною (на своєму прикладі показати як можна і треба спілкуватися в реальному та віртуальному життя).
А найважливіше — дитина має відчувати від батьків любов та підтримку у будь-якій ситуації.
