пр. Сенявина 26, Херсон  (0552) 33 80 35  015hvpku@i.ua

«Реформи та тенденції розвитку освіти в Україні»

Шановні викладачі!

В Україні повним ходом йде реформа освіти. Наша бібліотека ретельно збирає матеріали стосовно процесів нововведень і основних тенденцій змін в освіті України та конструктивного досвіду зарубіжних країн в цій сфері. Ми підготували для Вас інформацію про нові публікації за темою «Реформи та тенденції розвитку освіти в Україні». Маємо надію, що статті зі списку стануть Вам в нагоді у Вашій такій не простій, але важливій справі.

 Інформаційний анотований список літератури

 1. Агаларова К. А.  Реформування освіти як чинник подолання її кризи / К. А. Агаларова, О. А. Сутула // Вісн. Нац. техн. ун-ту ”ХПІ”. Серія: Актуал. пробл. розвитку укр. сусп-ва: зб. наук. пр. — Харків, 2018. — № 4 (1280). — С. 28-32.  (Розглянуто реформування освіти як чинник подолання її кризи. Підкреслено, що в подоланні кризи цивілізації, у вирішенні найгостріших глобальних проблем людства величезна роль належить освіті. Проаналізовано стан сучасної освіти, обґрунтовано потребу і причини проведення кардинальних змін в освіті України. Зроблено висновок про актуальність проблеми реформування сучасної системи освіти, пошуку нових підходів передачі знань, навичок, нетрадиційних методів навчання, і формування нової парадигми. Текст: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37233)

2. Адроник В. Что нового у ВНО—2019: студентам ПТУ облегчили условия, а для людей с нарушениями зрения подготовили спецтетради / Виталий Адроник // Сегодня. — 2019. — 11 — 13 янв. (№ 5). — С. 5.  (Йдеться про те, що цього року результати ЗНО підуть в атестат замість Державної підсумкової атестації. Тестування вже вдруге доведеться здавати студентам ПТУ та коледжів, але тільки з двох предметів – замість трьох.)

3. Бєлєнька Г. В. Засоби формування у студентів свідомого ставлення до навчання / Г. В. Бєлєнька, І. В. Кондратець // Молодий вчений. — 2019. — № 8.1 (спец. вип.). — С. 12-17.  (Висвітлено практичні шляхи реалізації принципу свідомого ставлення студентів до навчання в процесі проведення практичних занять.)

4. Богашко О. Л.  Модернізація освітньої системи як відповідь на нові запити світового ринку інтелектуальної праці / О. Л. Богашко // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія: Міжнар. екон. відносини та світ. госп-во. — Ужгород, 2018. — Вип. 18, ч.1. — С. 53-57. (Простежено сучасні процеси трансформування світового ринку праці. Розглянуто актуальні питання підвищення якості освіти за умов глобалізації та зростання конкуренції. Досліджено закордонний досвід у сфері підготовки сучасних фахівців відповідно до запитів світового ринку висококваліфікованої праці.)

5. Вертіль О. Профтехосвіта: нові форми навчання / Олександр Вертіль // Уряд. кур’єр. – 2018. – 18 груд. (№ 239). — С. 5. ( Мова йде про вивчення та впровадження в дійсність досвіду сумських фахівців з дистанційного, неформального та дуального навчання. Пояснення дає директор Сумського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.)

6. Галата С. Освіта в тролейбусі / С. Галата // Освіта України.  2017. —N 45. —С. 10. (STEM-освіту часто називають «навчанням навпаки». Її принцип — від практики до теорії: спочатку — гра, придумування та майстрування пристроїв і механізмів, а вже потім, у процесі цієї діяльності, — засвоєння теорії і нових знань. Найбільша перевага такої освіти в тому, що вона допомогає опанувати предмети, які складають її назву (science, technology, engineering, mathematics) не відокремлено, а за допомогою інтеграції цих дисциплін у єдину систему навчання. В статті викладено досвід з упровадження STEM-освіти Тернопільського національного педагогічного університету, де готуючи майбутніх педагогів приділяють увагу STEM-освіті.)

7. Гальченко М. С. Продуктивне мислення як умова реалізації сучасного навчального процесу / М. С. Гальченко // Вісн. Нац. авіац. ун-ту. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук. пр. – Київ, 2018. – № 1(27). – С. 46-50. (Досліджено проблему формування мислення як способу творення особистості, відповідної соціокультурним запитам сучасного світу. Доведено необхідність включення практик інтелектуальної діяльності і мислення в навчально-педагогічний процес, що дозволяє активізувати формування світогляду і системи цінностей. Виявлено параметри змісту продуктивного мислення як умови креативної діяльності.)

8. Грачова Т. М.  Інтеракція на уроках української літератури у сучасній школі / Т. М. Грачова, М. Л. Жукова // Молодий вчений. – 2018. – № 9, ч. 1. — С. 24-27. (Досліджено застосування на практиці інноваційних методологічних підходів, що надають реальну можливість викладачам словесникам підвищувати ефективність навчального процесу та рівень знань учнів. Доведено результативність практичного використання методів інтерактивного навчання у процесі вивчення української літератури у школі. Підтверджено, що активна позиція учнів під час навчання сприяє підвищенню якості засвоєння навчального матеріалу, формуванню особистостей з активною життєвою позицією, відповідною шкалою морально-етичних цінностей. Текст: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/9/7.pdf)

9. Кизенко В.І. Варіативний компонент змісту освіти в основній і старшій школі: теорія і практика: монографія / В. І. Кизенко / Ін-т педагогіки. – Київ: Видав. Дім ”Слово”. – 2018. – 405 с. (Досліджено теоретичні основи і практичні аспекти варіативного компонента змісту освіти. Висвітлено дидактичні принципи формування і реалізації варіативної складової та курсів за вибором. Охарактеризовано вітчизняний і зарубіжний досвід із розглядуваної тематики.)

10. Ковальчук Г.  Дело мастера боится / Галина Ковальчук // Фокус. — 2018. — № 51/52 (21 дек.). — С. 44-46.  (Розглянуто, як дуальна система освіти (ДСО) може вирішити проблеми професійної освіти в Україні. Зазначено, ДСО передбачає, що студент навчається і працює в умовах реального виробництва. ДСО – німецький винахід. Її коріння сягає у середньовічну практику, коли підмайстри вчилися і працювали у цехах. На державному рівні ця система була прийнята у ФРН у 1960-ті роки. Зараз у Німеччині за нею навчається половина студентської молоді. Висвітлено особливості започаткування в Україні дуальної системи, яка впроваджується у трьох професійно-технічних училищах, що входять до експериментальної групи. Наголошено, що хоча перші спроби введення ДСО датуються 2015 роком, до повноцінного введення ДСО в українську освіту ще далеко. У вересні 2018 року міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію, а у грудні на громадське обговорення висунуто проект ”Типового договору про здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання”. Текст: https://focus.ua/archive-2018/415737-fokus-5152- 605.html)

11. Кузіна С. Розвиток критичного мислення учнів закладів загальної середньої освіти / С. Кузіна // Навчання і виховання обдар. дитини: теорія та практика: зб. наук. пр. / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – Київ, 2018.- Вип. 1(20). – С.7-14. (Розглянуто поняття ”критичне мислення”, форми та методи, що допомагають його розвитку. Висвітлено результати дослідження поняття ”критичне мислення”, під час яких виявлено, що цю проблему вивчали науковці різних країн світу, а саме: американські психологи. Акцентовано увагу на ключові елементи, ознаки, характерні особливості та умови для розвитку критичного мислення.)

12. Кухарчук П.  Інноваційні процеси в освіті / П. Кухарчук, В. Плосков, А. Кухарчук // Пед. інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр. / Ін-т обдар. дитини. – Київ, 2018. – Вип. 1(20). – С. 53-60. (Визначено головні чинники інноваційного розвитку освіти: заклад освіти, інноваційне середовище, інноваційні процеси, інноваційні технології. Охарактеризовано особливості організації та здійснення системи впливів, які забезпечують реалізацію інноваційної ідеї, успішні конкурентні переваги як конкретного закладу, так і національної освіти загалом.)

13. Ляшенко О. І. На шляху до Нової української школи: концептуальні засади і виклики / О. І. Ляшенко, Ю. І. Мальований // Педагогіка і психологія. — 2017. —N 3. —С. 5-12.  (В статті окреслено концептуальні засади реформування української середньої школи і висвітлено шляхи подолання кризових явищ у загальній середній освіті. Зазначено, що в основу медернізації змісту освіти покладено компетентнісний, діяльнісний і особистісно орієнтований підходи до навчання. Передбачено ширше використання предметно-інтегрованого підходу до структурування змісту середньої освіти. Стверджено, що підвищення якості середньої освіти можливе за умови інноваційного типу освіти. Запропоновано основні кроки реформування загальної середньої освіти.)

14. Матат  Дарина. STEM-освіта майбутнього / Д. Матат // Освіта України. — 2017. —N 46. —С. 8-9. (Уже незабарам стрімко збільшуватиметься кількість робочих місць, які потребуватимуть дуже високої кваліфікації. Відповідно — зростатимуть вимоги до випускників закладів вищої та професійної освіти. У всьому світі, а не лише в Україні, відчувається дефіцит хіміків і технологів, інженерів та конструкторів. Подолати цю кризу допоможе освітній тренд, що популяризує технічні спеціальності, — STEAM-освіта. Усі моделі STEAM-освіти базуються на реформуванні навчальних програм, зміні освітніх стандартів, а також налагодженні партнерської взаємодії між школами, університетами та роботодавцями. Результати опитування свідчать: 85,4% педагогів вважають, що впровадження STEAM-освіти, безсумнівно покращить якість навчання.)

15. Міровська М. Гаранти і ризики здобуття сучасним студентом вищої освіти в Україні та Польщі / М. Міровська // Пед. науки: теорія, історія, інновац. технології. — 2018. — № 6. — С. 36-45. (Доведено, що здобуття вищої освіти вже не сприймається сучасним студентом основною умовою власної професіоналізації: у ній вбачається, перш за все, джерело власного розвитку та соціалізації. Констатовано, що гарантами здобуття вищої освіти виступають батьки студентів, а також демократичні форми державної та спонсорської підтримки зростання самостійності студента через гранти, конкурси та цільові стипендії, які мінімізують ризики процесів залежності та споживацтва.)

16. Оптимізація означає відхід від сірої радянщини: десять пріоритетів на 2019 рік визначили в Міністерстві освіти і науки // Уряд. кур’єр. — 2019. — 4 січ. (№ 2). — С. 2. (Подано матеріали підсумкової пресконференції ”Робота МОН: підсумки 2018-го / візія 2019-го”. Підбито підсумки 2018 року та окреслено перспективи розвитку освітньої галузі в 2019 році. Зазначено, що над оновленням стандартів, освітнього середовища та підвищенням кваліфікації вчителів і майстрів Міністерство освіти і науки (МОН) працюватиме спільно з європейськими партнерами, які надають на ці потреби інвестицію в розмірі 58 мільйонів євро. Зокрема, важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти, в межах якої учень теоретичні знання здобуває у закладі профосвіти, а решту – на виробництві. Також МОН працюватиме над розвитком антибулінгових програм та удосконаленням функціонування інклюзивної освіти. У тестовому режимі запрацює Національна освітня платформа, де розвиватиметься цифрова освітня екосистема: на ній розміщуватимуть справжні електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на власний розсуд, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти. Текст: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/optimizaciya-oznachaye-vidhid-vidsiroyi-radyanshi)

17. Шпарик О. М. Досвід використання диференціації навчання у загальній середній школі США як джерело модернізації шкільної освіти в Україні / О. М. Шпарик // Педагогіка і психологія. — 2017. —N 3. —С. 24-31. (Автором статті досліджено особливості тлумачення терміна «диференційоване навчання» українськими та американськими вченими. Теоретично обґрунтовано,  що диференціація навчання сприяє зростанню активності учнів у навчальній діяльності, максимально задовольняє навчальні потреби кожного з них, забезпечує індивідуальний розвиток і особистісний успіх. В статті визначається перспективність досвіду США з диференціації навчання у загальній середній школі в Україні.)

З Днем Народження рідний Херсон!
Попередній пост
Життя — це дар, бережи і цінуй його
Наступний пост