пр. Сенявина 26, Херсон  (0552) 33 80 35  015hvpku@i.ua

Поради психолога, щодо спілкування з дітьми

У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважити слід лише на силу.

Не давайте обіцянок, яких ви не можете виконати. Це похитне віру дитини у вас. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу. Не поправляйте дитину у присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження. Не читайте дитині нотації і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.

Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі — надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.

Агресивність

Кращий спосіб уникнути надмірної агресивності в дитині — виявляти до неї любов. Агресивна реакція — це реакція боротьби. Вона складається з незадоволеності, протесту, виникає при спробі дитини змінити становище речей. Розпач, роздратування, жаль, нетерпіння дорослі виражають куди драматичніше і переконливіше, ніж любов, тому, якщо дитина бачить у дорослих людей, що більш-менш регулярно приглушують любов вона неодмінно стає злою і агресивною. Якщо дитина була надто розпещена або заголублена у перші 3-4 роки життя, то її психічний розвиток сповільнюється, і тоді всяка зміна ставлення до неї викликає агресивні дії.

Лише одне ласкаве слово може зняти озлоблення дитини. Потрібно що б вона почувалася прийнятою й улюбленою, потрібно зрозуміти причини протесту й опору та вилучити їх. Необхідно зняти тривожність, чому сприяє тепла емоційна атмосфера вдома й у групі, тому що за агресію стоїть відчуття небезпеки, погрози зовнішнього світу.

Дуже важливо давати вихід агресії. Для цього існують не складні прийоми: дати змогу дитині люто рвати папір, різати пластилін, робити необразливі руйнівні дії, що в приступі агресії дитина може робити довго і з насолодою. Після цього корисні заспокійливі заняття, різні спокійні ігри (рекомендовано для груп продовженого дня, або ж вдома).

Якщо обурення дитини постійно приглушується, то воно нагромаджується і виявляється часто лише у зрілому віці, коли не можливо виявити причини, тому що агресивність уже виливається в інші форми (дуже часто хворобливі).

Підвищена рухова збудливість

Якщо дитина надмірно рухлива, якщо в неї часто змінюється настрій, якщо вона страждає на енурез, гризе нігті, смокче палець, погано спить — усе це ознаки нервового напруження. Причини:

  • несприятлива обстановка в родині, надмірна вимогливість, суворість, принциповість батьків або інших дорослих, їх брутальність або не послідовність поведінки;
  • грубі родопомічні процедури, родова травма, рані пошкодження головного мозку;
  • реакція дітей на заборони бігати, лазити, стрибати, що переходить у тривожний стан, дратівливість.

Окрики, обсмикування, невдоволення і роздратування дорослих в такі хвилини, спроби втихомирити дитину дають прямо протилежний ефект, тому що це саме ті заходи, що викликають у дитини бажання рухатись ще більше. Кращий спосіб — терміново знайти будь-яке заняття, пов’язане з рухом, гру, що потребує великих фізичних зусиль, тому що надмірною рухливістю дитина намагається розрядити нервове напруження. У спілкуванні з такими дітьми сполучіть твердість і послідовність з теплотою і доброзичливістю.

Соборність України — запорука міцної держави
Попередній пост
Літопис ХВПКУ, перший семестр 2014 – 2015 років
Наступний пост