Це порушення роботи мозку, у разі якого дитина або дорослий стає залежним від телефона.
Телефон став невід’ємною частиною життя сучасної людини. У ньому все: фотографії, книжки, робочі документи, фільми, музика, соціальні мережі, навчання. Зберігати великі обсяги різної інформації в одному, невеликому пристрої зручно і практично. Але іноді замість того, щоб спрощувати наше життя, гаджет непомітно для нас самих його ускладнює.
Про те, що таке цифрова залежність, як її розпізнати і чи можна взяти під контроль, розповіла психологиня Лідія Антоненко.
Симптоми і причини цифрової залежності
Цифрова залежність — це порушення роботи мозку, за якого дитина або дорослий стає залежним від телефону. Чому це відбувається?
Екран ґаджета, що світиться, стимулює вироблення і підвищення рівня гормону задоволення дофаміну. Вчені називають надмірний вплив таких екранів на мозок «електронним кокаїном» або «цифровим наркотиком». Звідси — бажання пірнути в телефон, коли поганий настрій.
Є думка, що людина може фільтрувати інформацію, яку споживає. Це правда, але тільки частково. Коли ми, наприклад, перегортаємо стрічку Instagram, нашу увагу утримує яскрава, постійно змінювальна картинка. Нам здається, що ми контролюємо ситуацію, а потім виявляється, що минуло дві години від моменту входу в соціальну мережу.
В Інтернеті є багато корисної інформації, яку можна дізнатися в два кліка. Це круто, але є проблема — ми споживаємо багато легкодоступної інформації, але гірше її запам’ятовуємо. І найчастіше — уривками, що веде до нерозуміння загального сенсу.
У дорослих виникають проблеми зі сном і контролем емоцій. Знижується працездатність. Підвищується рівень тривожності. Згасає цікавість до реального життя і читання.
Коли доречно говорити саме про цифрову залежність?
Коли людина:
• засинає з телефоном в руках;
• після пробудження насамперед бере в руки смартфон, а потім чистить зуби і вмивається;
• пірнає в телефон за кожної зручної і незручної можливості — на перерві, в обідню перерву, в транспорті, в туалеті, під час прогулянки;
• постійно збільшує час перебування в онлайні;
• відчуває ейфорію під час перебування в мережі;
• не здатна зменшити екранний час;
• використовує соціальні мережі та Інтернет не для навчання або роботи, а винятково для пошуку розваг;
• замінює реальне життя віртуальним;
• під час «падіння» соціальної мережі або відключення від Інтернету відчуває страх, тривожність, паніку, розгубленість, впадає в депресивний стан (синдром скасування).
Цифрова залежність загрожує розвитком цифрової недоумкувасті. Це стан, у разі якого людина не здатна вирішити відносно легку, життєву задачу без допомоги ґаджета. Водночас порушуються пізнавальні здібності і розумова функція.
Дорослим і дітям, які «живуть» в Мережі, складно дається читання книжок. Оскільки книжка не здатна утримувати нашу увагу так чітко, як телефон. Нам доводиться самостійно розвивати і підтримувати інтерес — читати нудні діалоги, стежити за розвитком сюжетних ліній, розшифровувати закладену автором ідею, малювати в мозку картинки того, що відбувається, аналізувати ситуації, згадувати. Тобто постійно напружувати свою звивину — пізнавати і мислити. Картинка або відео не мають на увазі процес складання пазлу. Пазл підноситься складеним.
Профілактика цифрової залежності
Телефон — не тотальне зло, коли ми дійсно контролюємо його вплив на реальне життя. Наприклад, дозовано використовуємо для роботи, обміну думками і творчістю, пошуку підтримки і наукової інформації. Це великий плюс сучасного світу.
Щоб не опинитися в полоні у власного телефону:
1. за годину до сну і годину після завершення сну втрачати телефон з уваги;
2. не користуватися телефоном в туалеті, ванній, під час обіду або виконання побутових завдань;
3. скоротити час перебування в Мережі — звичка вбивати вільний час в телефоні не є нормою.
2-3 дні поспостерігайте за тим, коли і за яких умов у вас виникає бажання «перевірити пошту». Як ви пояснюєте самому собі бажання взяти до руки телефон. Запишіть свої думки на папір.
Це дозволить вам побачити, що іноді телефон використовується за потреби — почитати книжку, замовити доставлення їжі, відправити повідомлення в робочий чат, викласти пост. А іноді за непотрібності — подивитися сторіс, відпочити (неможливо), відволіктися від нецікавої роботи (прокрастинація), підняти собі настрій. За даними статистики, людина протягом дня торкається до телефону від 50 до 80 разів. І це не межа. Найчастіше заглядання до телефона — це погана звичка, яка глибоко пустила коріння.
Чи можна в соціальних мережах просто розважатися? Можна, але обережно. Тобто все одно необхідно стежити за часом і враховувати доцільність цього заходу. Якщо ви сам удома, вам самотньо, і ви дивитеся відео на YouTube або гортаєте Instagram, щоб відволіктися, — питань немає. Але якщо ви вийшли з подругою на прогулянку, сіли на лавку і пірнули в телефон, то є питання — з якою метою?
У ситуації, коли телефон — це інструмент роботи, відпочивайте від нього на вихідних, після завершення робочого дня. Візьміть за правило не заглядати в робочі чати, наприклад, після 20:00.
А щоб зрозуміти, навіщо скорочувати перебування в телефоні, простежте за тим, як легко і наскільки часто ви потрапляєте в пастку часу: «Я на хвилинку».
Використане джерело: https://tsn.ua/lady/psychologia/ona/cifrova-zalezhnist-yak-perestati-zhiti-v-telefoni-1894474.html
