9 березня виповнюється 210 років з дня народження українського поета, художника та громадського діяча Тараса Шевченка. Його постать об’єднує українців у всьому світі, а пророче слово й досі надихає у боротьбі за свободу та незалежність.
Однією з маловивчених сторінок Тараса Шевченка є його гастрономічні вподобання. Тож які страви полюбляв, чим харчувався Тарас?
За словами істориків, Шевченко дуже любив смачно поїсти. Обожнював справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», одеський борщ з карасями, вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки. Любив пити каву, найбільше — по-віденськи. Особливо знався на рибних стравах: «Лящі дніпрові», карасі сушені або «засмажені зі сметаною», судак і щука, «міцно приправлена перцем» згадуються в його творах, листах і «Щоденнику». У великій кількості їв Шевченко вареники і пельмені. В листі до Я.Кухаренка від 31 січня 1843 з Петербурга він писав: «Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась. Тілько що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі…». І пельмені любив. Збереглася історія, як Шевченко на спір з’їв 100 пельменів.
Коли мав гроші, то Тарас Григорович міг піти в ресторан, замовити устриці та французьке шампанське, яке коштувало 14 — 15 рублів за пляшку. За цю суму в той час можна було купити 5 корів!
З фруктів Тарас Григорович любив сливи та кавуни. А ще любив пити «джерело натхнення» — так він називав чай із самовара. Як гарний профілактичний засіб від простуди Шевченко любив й часто вживав чай з ромом. «…на огромном серебряном подносе,- пише Шевченко у повісті „Прогулка…“- чай в стаканах и ром в реповидном зеленом графине не миниатюрного размера». Незадовго до смерті Тараса Шевченка відвідав Микола Лєсков. Він описав у своїх спогадах «Последняя встреча и последняя разлука с Шевченко» зустріч з поетом у його помешканні, яке вразило письменника: «… в ногах у біля ліжка інший, самий простий столик, на якому завжди стояв графин з водою, рукомийник і скромний чайний прибор». За півгодини до смерті Тарас Григорович випив свою останню склянку чаю з вершками (спогади А.Лазаревського «Последний день жизни Т.Г.Шевченко).
Тож, може, ваші кулінарні вподобання збігаються зі смаками великого Кобзаря?
