Що викликає у нас бажання саме «заїсти» стрес та як із цим впоратися, розповідає психологиня фонду «Голоси дітей» Поліна Старцева — гештальт-терапевтка, спеціалістка із криз і травм.
Чому ми «заїдаємо» стрес
Їжа — один із найбільш зрозумілих і швидких способів отримати задоволення. Цей природний фізіологічний механізм пов’язаний із виділенням гормонів ендорфіну та серотоніну, які покращують настрій і долають стрес. Саме тому їжа часто стає найдоступнішим джерелом емоцій, яких нам бракує.
Крізь усе життя ми несемо в собі несвідому установку, що їжа може замінити емоції, яких нам бракує. І часом вона дійсно допомагає долати стрес. Але важливо помічати за собою, як часто вона буває єдиним рішенням.
Чому «заїдання» стресу — це не вихід
В умовах фізичного та емоційного стресу організм витрачає більше життєвої енергії й ресурсів, бо перебуває в стані підвищеної мобілізації. Внаслідок цього він виснажується і потребує більше вітамінів, мікроелементів, амінокислот та інших життєво необхідних речовин. Тому ми можемо помічати за собою, що їмо більше або нас тягне до шкідливої їжі. Але різниця тут — у відчутті міри.
· Недоїдаючи, людина позбавляє себе необхідного джерела енергії. Адже те, що, коли та як ми їмо, впливає на наш психологічний стан. Наприклад, кава та швидкі вуглеводи (як-от цукор) дають енергетичний імпульс, який швидко згасає. А повноцінне харчування, зі складними вуглеводами, які довше розщеплюються, дозволяє триваліший час підтримувати сили.
· Переїдаючи, людина отримує недовготривале полегшення. А згодом виникає важкість у тілі, а разом із нею — почуття провини, роздратування, і напруженість знову наростає.
Тож їжа може бути як допоміжною, так і шкідливою. Не варто відмовляти собі у шматочку шоколаду, якщо здається, що він може покращити ваш настрій. Але варто робити це усвідомлено: відчути, коли настає момент насичення, звернути увагу, про що ви думаєте, коли їсте (або намагаєтеся не думати), чи «ковтаєте» емоції, якими краще було б поділитися з кимось.
Як боротися із «заїданням» стресу
Помітивши за собою цю поведінку, варто звернутися до спеціаліста. Можна порадитися із гастроентерологом чи дієтологом, аби отримати поради з харчування, яке буде насичувати й не викликати бажання «ще щось з’їсти». Або з психологом, аби вивчити свої емоційні потреби, виявити момент, коли включається «заїдання», та зрозуміти, як і чим його можна замінити.
Однак є способи самостійно боротися зі стресом без «заїдання».
1. Виконуйте вправи для усвідомлення своїх тілесних кордонів і відчуттів.
Корисними є будь-які ментальні або тілесні навантаження: прогулянки, спорт, йога, басейн, душ, дихальні вправи, медитація — все, що допомагає зрозуміти, як тіло почувається, повернутися до своїх кордонів тіла і для початку — не уникати хоча б відчуттів. А вже за відчуттями розкриватимуться емоції.
2. Знайдіть нові способи отримувати задоволення.
Робіть те, що дозволить мозку виробляти серотонін іншим способом, крім як з’їсти щось смачненьке. Можна звернутися до своїх старих захоплень або відкрити нові, чи доєднатися до друзів, які, як ви чули, займаються чимось цікавим. Підійде будь-що: малювати, співати, танцювати, шити, вирощувати квіти, гуляти з тваринами. Якщо вам приносить задоволення саме приготування їжі — готуйте для когось.
Також в умовах постійної тривожності та безпомічності допомагає волонтерство: підтримуючи інших, можна й самим відчути полегшення.
3. Прислухайтеся до себе.
Коли виникає бажання «заїсти» емоцію, потрібно «просканувати» себе, що ви зараз відчуваєте, й оцінити за десятибальною шкалою: наскільки ви задоволені, наскільки вам комфортно, чи відчуваєте провину, чи, можливо, хочете обійняти когось, але не можете. Це спосіб «легалізувати» свої емоції, дозволити їм бути, і тоді бажання «заїсти» їх буде меншим.
Також можна вести щоденник або трекер емоцій, аби відслідковувати свій стан з дня у день. І ідеальний варіант — поділитися своїми емоціями з кимось.
4. Вводьте в життя структуру.
Якщо «заїдання» відбувається на тлі тривожності, ми можемо знизити її, взявши відчуття небезпеки «під контроль».
Важливе будь-яке, навіть мінімальне, планування, коли кожен наступний день і тиждень є відносно передбачуваним. Мають бути обов’язкові приймання їжі — наприклад, вранці, в обід та ввечері, здорові та повноцінні, наскільки це можливо. А протягом дня дозволені маленькі перекуси, які не сприйматимуться як переїдання та не викличуть почуття провини. Тоді організм знатиме, що його точно нагодують, він не посилатиме зайвий раз сигнали про голод, і ви почуватиметеся краще.
Використане джерело: https://tsn.ua/lady/psychologia/ona/zayidannya-stresu-chomu-tak-roblyat-dorosli-y-diti-ta-yak-ce-zminiti-2364799.html
