пр. Сенявина 26, Херсон  (0552) 33 80 35  015hvpku@i.ua
Empatiya

Що таке емпатія та як навчитись чуйності 

Сьогодні, коли світом активно поширюється не лише коронавірус, а й паніка та страх за майбутнє, особливого значення набувають вічні людські цінності, про які в періоди стабільності ми часто забуваємо. Одна з них — емпатія, або чуйність.

Це коли не ставиш на перше місце тільки свій досвід та почуття, а намагаєшся зрозуміти інших і допомогти їм, чим можеш. Плідна людська кооперація у будь-якій справі (невідкладній допомозі чи творчості) потребує саме високого рівня емпатії. Тож ми пояснюємо, що це таке та як цього навчитись — і стати кращою версією себе.

Що таке емпатія?

Емпатія — це широке поняття, яке стосується пізнавальних та емоційних реакцій людини на переживання іншого. Емпатія збільшує ймовірність допомагати іншим і виявляти співчуття. Емпатія — це складова моралі, бо допомагає одній людині поставити себе на місце іншої. Це також ключовий компонент успішних стосунків, оскільки вона допомагає нам зрозуміти перспективи, потреби та наміри інших людей.

Дослідники вирізняють два типи емпатії: почуття співпереживання та готовність допомогти іншим. Багато найблагородніших і найгуманніших вчинків в історії людства, включно з наданням допомоги незнайомцям, біженцям, маргіналам, ВІЛ інфікованим, психічно хворим тощо, мають емпатичні корені.

Емпатія — складна річ?

Простіше буде відповісти «так». Переживання всього спектру емпатії — міжособистісної та соціальної — передбачає обмін фізичними й емоційними почуттями. Треба мати повагу до досвіду іншої людини, без нав’язування власних тлумачень. Не перевантажуватись, не спалювати життєву енергію, переживаючи ці почуття. Емпатія — складний стан, і потрібно багато здібностей, щоб його розвивати. Але це того варте. Емпатичність стане у нагоді у будь-яких стосунках, бо час від часу кожен з нас потребує такої специфічної дипломатії.

А чи можна цього навчитись?

Необхідно! Як і у випадку з фізичним тренуванням, весь секрет полягає в регулярності, повторюваності дій. Інакше занадто тонке відчуття просто банально не приживеться. Що треба робити?

1. Киньте собі виклик. Переживайте складні враження, які виводять вас за межі зони комфорту. Опануйте нову звичку — наприклад, гру на музичному інструменті, малювання чи іноземну мову. Здобудьте професійну компетентність в галузі, з якою не були знайомі раніше.

2. Вийдіть зі звичного оточення. Досліджуйте нові місця та культури. Це дає вам можливість оперувати більш універсальними поняттями і краще розуміти людей.

3. Отримайте відгуки. Запитайте про ваші емоційні навички (наприклад, вміння слухати) у сім’ї, серед друзів та одногрупників, а потім періодично звіряйтеся з цими відгуками, щоб побачити прогрес.

4. «Прокачуйте» не лише голову, а й серце. Читайте літературу, дивіться фільми, які розкривають особисті стосунки та емоції. Доведено, що це покращує емпатію.

5. Приміряйте чужий досвід на себе. Вчіться не тільки розповідати про себе, а і слухати про проблеми інших.

6. Вивчіть свої упередження. У всіх нас є приховані (а часом і не дуже приховані) упередження, які заважають нашій здатності слухати та співпереживати. Вони часто зосереджені навколо видимих факторів, як-от вік, раса та стать. Ви не думаєте, що у вас є упередження? Подумайте ще раз, тільки цього разу відповідайте чесно.

7. Виховуйте почуття цікавості. Допитливі люди ставлять багато запитань, що допомагає їм краще зрозуміти оточуючих.

8. Не бійтеся запитувати. Вчіться ставити правильні питання — не про щось буденне, але й не про «вічні істини». Шукайте золоту середину.

Використане джерело: https://drive.google.com/file/d/1Ymbp7vW862FTxx7pc1hMluu8bg2JvdQ0/view

11 листопада Всесвітній день шопінгу
Попередній пост
Радіодиктант національної єдності
Наступний пост