У 2018 році аналітики компанії Nielsen підрахували, що середньостатичний американець витрачає приблизно 11 годин в день (!) на взаємодію з соціальними мережами та медіа: Facebook, Twitter, Instagram, Youtube, Netflix. Можете собі лише уявити цифри в 2021 році.
Кількість інформації, яку ми споживаємо щодня, — просто колосальна. І передозування нею, насправді набагато шкідливіший стан, ніж ми звикли думати. Інформація — це їжа для розуму, яку потрібно вибирати так само ретельно, як і продукти. Адже наш мозок запам’ятовує все, з чим доводиться мати справу. Новини, заголовки, картинки — все це накопичується у нашому мозку та призводить до інформаційного перенасичення, нервової напруги та хронічного стресу.
Основні проблеми, які виникають при інформаційному передозі:
• Низький рівень управління увагою;
• Низька (само) усвідомленість;
• Низька якість наших думок;
• Низька якість та швидкість прийняття рішень.
Очевидно, що одним з наших основних і найважливіших особистих активів є увага. Всі політики та бренди борються за увагу людей. Тому вміння керувати своїм інформаційним простором, тобто своєю увагою — це чи не найважливіша навичка 21-го століття.
Завдяки інтернету ми звикли вживати так багато інформації, що вже навіть не можемо її перетравити. І це можна назвати інформаційною булімією. Ми споживаємо набагато інформації більше, ніж нам потрібно та наш мозок здатен перетравити.
Якщо ви постійно оновлюєте стрічку новин, перевіряєте пошту, або гортаєте Інстаграм — ви стимулюєте вироблення дофаміну та підкріплюєте свою залежність від нової інформації. Якість споживаної інформації стає менш важливою, мозок прагне тільки збільшити її кількість.
Перелік «симптомів» інформаційного передозу: якщо ви, просинаючись, перш за все берете телефон і перевіряєте пошту, стрічку новин і т.д, а переміщаючись по дому, постійно носите телефон з собою і берете його навіть в туалет. Коли ви дивитеся Netflix або YouTube, то паралельно відкриваєте Facebook, Instagram з телефону. Переглянувши всі нові пости в соцмережах, ви знову тиснете «оновити» по другому колу. Після власної публікації фото або сторі ви кожні п’ять хвилин перевіряєте кількість переглядів і лайків. У вас бажання та звичка миттєво відповідати на всі повідомлення в месенджерах, а якщо відразу не відповісте, то у вас виникає відчуття провини та легка тривога. Якщо у вас є такі «симптоми», то варто задуматись, про «детокс».
Навіщо кожному потрібні інформаційний детокс і медіадієта?
1. Занадто великий потік інформації відволікає увагу від важливих речей. Коли ми клікаємо на нові й нові заголовки, оновляємо стрічку та реагуємо на кожне повідомлення — нам набагато важче зосередитися на навчанні, на родині або на відпочинку. Нам здається, що чогось не вистачає, що ми пропускаємо щось дійсно цікаве.
2. Медіа спонукають створення стресу. Нас бомбардують інформацією скрізь: з TV, інформаційних бюлетенів, новинних стрічок. Небезпека полягає в тому, що ми вважаємо за необхідне прочитати всю цю інформацію.
3. Новини сприяють негативному сприйняттю світу. ЗМІ сповнені негативних новин. Чи потрібно нам заповнювати дні цими неприємними думками і образами?
4. Ми не можемо бути повністю присутні «тут і зараз». Озирніться навкруги — куди б ви не пішли, ви побачите одну й ту саму картину: люди дивляться у смартфони або розмовляють по ним. Розмова або текст — не має значення. Вони однаково відокремлені від реальності навколо них.
5. Психологічні дослідження показують, що мозок схильний до того, щоб стежити за негативною інформацією. Коли медіа-контент змушує нас сердитися, лякатися або сумувати, ми орієнтуємося на тривожну історію. Так ми намагаємось переконатися, що знаємо, як захистити себе. Тривога посилюється засобами масової інформації та змушує нас відчувати себе безпорадними і відчувати безнадійність.
11 правил інформаційного детоксу та усвідомленого споживання
1. Стежте за тим, що споживаєте. Почніть з аналізу інформації. Протягом одного тижня складайте список всіх телешоу, фільмів, оновлень для соціальних мереж, подкастів, аудіокниг, новинних сайтів тиіншого.
Якщо ви виявите, що перегляд певних медіа пов’язаний з гнівом, ймовірно, вам потрібно переглянути джерела новин. Краще знайти більш нейтральну подачу.
2. Виключайте непотрібне. Оцініть контент, який ви споживали цього тижня. Виділіть речі, які можна повністю видалити з вашого медіапростору: телешоу, які ви пасивно дивитесь, поки займаєтеся справами по дому, блоги, які ви читаєте за звичкою і насправді давно ними не насолоджуєтесь. Це допомагає виділити простір для отримання більш цінної інформації.
3. Вимкніть шум. Деяка інформація, яку ми споживаємо на автопілоті, просто додає шуму в наше життя. Наприклад, гортаючи Інстаграм, ми просто заповнюємо час без будь-якої користі.
4. Подумайте, звідки ви отримуєте більше за все непродуктивної інформації. Це може виявитися Фейсбук, Інстаграм або Ютуб канал.
5. Інфочистка. Проведіть генеральне прибирання у гаджетах. Видаліть непотрібні телефонні контакти, почистіть папки з фотографіями, підписки та розсилки.
6. Контролюйте кількість інформації, яку ви споживаєте з кожного медіаканалу. Проаналізуйте список всіх підписок, спільнот і поштових розсилок. Відпишіться від «поглиначів часу». Спробуйте заходити на розважальні ресурси усього пару разів на день. Перший час робіть це за таймером, аби не засидітись більше, ніж планували.
7. Вимкніть телефон на вихідні. Так у вас з’явиться вакуум, який необхідно чимось заповнити. Потрібно буде заздалегідь продумати, чим зайнятися. Сучасні гаджети знімають з нашого мозку функцію планування. А відключення телефону дає можливість планувати свої дії та дозволяє відчути, що ви самі керуєте своїм життям.
8. Виділіть годину без новин. Щодня. На годину в день відмовтеся від будь-якої вхідної інформації: перегляду пошти, месенджерів, соціальних мереж, новин. Так вам буде легше помічати саме те, що потрібно.
9. Не хапайте телефон в руки одразу ж після пробудження.
Після сну наша свідомість не готова одразу сприймати інформацію. Але як часто, ледь відкривши очі, ми тут же починаємо гортати стрічку в Інстаграм, читати новини, відповідати на повідомлення і включатися в роботу, навіть не прокинувшись. Ми навіть вважаємо, що саме це допомагає нам прокинутись
Але насправді краще першу годину після пробудження присвятити ранковим ритуалам та налаштуватися на майбутній день. Зробіть зарядку, пограйтеся з домашнім улюбленцем, помедитуйте, прийміть душ, спробуйте фрірайтинг (коли ви просто записуєте все, що вам спадає на думку, без оцінки та редагування, це допомагає звільнити місце в голові та знайти неординарні рішення та ідеї).
10. Не користуйтесь гаджетами за обіднім столом та при особистих зустрічах Відповісти на терміновий дзвінок — це одне. Але вести листування і читати стрічку Твіттера — занадто. Ми перетворили телефон в головний об’єкт своєї уваги, але важливіше бути тут і зараз. Є така гра: хто першим з друзів за столом потягнеться за телефоном — той платить за вечерю. Можете взяти її за мотивацію.
11. За годину до сну відключайте всі гаджети. Коли ми готуємося до сну, не має бути ніяких джерел роздратування. Дивитися соцмережі і занурюватися в новини, перебуваючи в ліжку — дуже погана ідея.
Але якщо ви вже занадто переситилися інформацією та відчуваєте, що інфодетоксу буде замало — вам потрібна сувора медіадіета
1. Вимикайте телефон ввечері, коли повертаєтеся додому.
2. Не читайте новини та соцмережі на шляху до навчання й назад.
Краще слухайте музику або просто свої думки, та спостерігайте за тим, що відбувається навколо.
3. Не відкривайте Facebook, Instagram і Twitter протягом тижня.
4. Відключіть усі сповіщення про нові листи на електронній пошті, повідомлення у соціальних мережах та реакції на ваші пости.
5. Для максимального ефекту можна заборонити собі читати газети, журнали, новинні сайти, слухати радіо та дивитись телевізор. Також на тиждень.
Ну і як висновок, насправді інформаційна гігієна — це насамперед про якість наших думок, а це — якість нашого життя. А коли в житті відсутні десятки відволікаючих факторів та постійний інформаційний шум, його якість відчутно зростає.
