пр. Сенявина 26, Херсон  (0552) 33 80 35  015hvpku@i.ua
Mediahramotnistʹ

Медіаграмотність як потреба сьогодення

Прогрес — явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій. Вони широко застосовують мобільну телефонію, включаючи пересилки ММS і SМS. На Інтернет-сторінках можна відшукати біографію письменників, композиторів, спортсменів

Інтернет — це можливість брати активну участь в онлайн-конкурсах, олімпіадах, конференціях не тільки міських, обласних, але й у Всеукраїнських, Міжнародних. Електронна пошта, блоги, спілкування в чатах та соціальних мережах, обмін музикою та фільмами, обговорення проблем на форумах, веб-камера, skype .

І все ж сьогодні все частіше батьки і педагоги говорять про негативний вплив Інтернету на психологічний, емоційний та фізичний стан здоров’я учнів і сходяться на думці, що Інтернет більшою мірою відволікає учнів, ніж навчає.

Тому я пропоную обговорити дискусійне питання: «Інтернет — прогрес чи хвороба ХХІ століття?»

В Інтернеті на дітей чатує велика кількість небезпек, про які ми сьогодні поговоримо. Однак сучасне життя неможливо уявити без всесвітньої мережі, тому основне завдання на сьогодні — це сформувати у дитини медіаграмотність — грамотне користування дітьми інструментами, що забезпечують доступ до інформації, розвиток критичного аналізу змісту інформації.

Небезпеки в Інтернеті.

1. Недостовірна інформація в Інтернеті

Інтернет пропонує незліченні ресурси та фантастичні можливості для навчання, але він також містить велику кількість інформації, яка не може бути ані корисною, ані надійною. Оскільки будь-хто може розміщувати коментарі або інформацію в Інтернеті, користувачам необхідно розвивати навички критичного мислення, щоб оцінювати правильність он-лайн-інформації.

  1. Поясніть своїм дітям, як працює Інтернет, і розкажіть, що web-сайти може створювати будь-хто. Навчіть їх користуватися широким колом інформаційних ресурсів, щоб вони могли перевіряти правильність і достовірність того, що бачать в он-лайні. Починайте їх навчати цього ще в ранньому віці.
  2. Навчайте ваших дітей аналізувати інформацію, яку вони знаходять в он-лайні. Переконайтеся, що ваші діти звіряють інформацію, яку вони знайшли в он-лайні, з іншими джерелами з метою перевірки її достовірності. Зайдіть на інші web-сайти або засоби масової інформації (газети, журнали та книги) з метою перевірки інформації.
  3. Заохочуйте дітей використовувати різноманітні інформаційні джерела, а не тільки Інтернет. Відведіть їх до бібліотеки. Також розгляньте варіант покупки хорошої енциклопедії на CD-ROM.
  4. Виховуйте в дітей негативне ставлення до матеріалів, що містять елементи жорстокості чи насилля. Програмні фільтри можуть допомогти заблокувати деякі з них.

2. Розкриття особитої інформації

Розкриття конфіденційної інформації у Мережі — це повідомлення повного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів, місця відпочинку, часу повернення додому, періоду відсутності батьків чи інших членів родини, номерів банківських карток батьків чи інтернет-гаманця, повідомлення паролей до електронної пошти та акаунтів соціальних мереж.

3. Кібербулінг

Інформаційне повідомлення.

Кібербулінг — це жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі.

Два основні принципи протистояння кібер-булінгу:

1. Уважність до дитини. Бути уважним до дитини та її віртуальних практик. Підлітки мають відокремлені від дорослих віртуальні практики. Навіть щодо телевізійного перегляду підлітки переважно не обговорюють з батьками свій досвід спілкування з медіа. Он-лайн практики підлітків іще більш відокремлені, батьки фактично відсутні у тому віртуальному світі, де проводить час їхня дитина: в Інтернеті вони ходять до різних місць різними маршрутами.

Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (гостина, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, а також легше контролювати час роботи з комп’ютером.

Батьки мають уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами і тими кібер-технологіями, які використовуються дітьми. Важливо звертати увагу на тривожні ознаки, які можуть вказувати на можливість страждання вашої дитини внаслідок кібер-буллінгу: дитина виглядає засмученою після он-лайн режиму, перегляду повідомлень, віддаляється від спілкування з однолітками, можливе погіршення академічної успішності (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди). Періодичність спілкування, певні ритуали і сімейні традиції обговорення підсумків дня чи тижня дають змогу здійснювати моніторинг проблем, в тому числі й тих, які виникають у віртуальній частині соціального світу Вашої дитини.

2. Реагування на проблему. Важливі кроки, які потрібно зробити у відповідь на випадок виявленого кібер-буллінгу вашої дитини.

По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не розгорнутись в серйозний кібер-булінг, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як).

По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, — зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурною реакцією. Ваша задача-мінімум — емоційна підтримка. Не потрібно принижувати значення виявленого кібер-буллінгу, але і не треба лякати: дайте дитині впевненість, що цю проблему можна подолати.

По-третє, проговоріть з дитиною ситуацію, що трапилась, уважно вислухайте. Використайте цей випадок для формування медіакультури Вашої дитини, повторіть найпростіші правила безпеки користування Інтернетом.

4. Інтернет-залежність

На сьогодні проблема Інтернет-залежності стає особливо актуальною.

Інтернет-залежність — сучасний вид залежності, при якому виникає нав’язливе бажання постійно перебувати у всесвітній мережі.

Згідно з нормами, визначеними Міністерством охорони здоров’я України, неперервне перебування за комп’ютером упродовж доби не повинно перевищувати:

1-2 клас — 10 хв.

3-5 клас — 15 хв.

6-7 клас — 20 хв.

8-10 клас — 30 хв.

Поради батьків, які працюють в компанії Google

  1. Розташуйте комп’ютер вашої дитини в місці загальної доступності: їдальні або вітальні. Так вам буде простіше стежити за тим, що роблять діти в Інтернеті.
  2. Звертайте увагу на те, які сайти відвідує дитина. Якщо у вас маленькі діти, знайомтеся з Інтернетом разом. Якщо у вас діти старші, поговоріть з ними про сайти, які вони відвідують, і обговоріть, що припустимо, а що ні у вашій родині.
  3. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті. Ви не зможете весь час стежити за тим, що вони роблять в мережі. Їм необхідно навчитися самостійно користуватися Інтернетом безпечним і відповідальним чином.
  4. Використовуйте налаштування конфіденційності та управління доступом до вашого розташування. Особливо важливо обмежувати доступ до таких даних, як ім’я, адреса або номер телефону, які дитина розміщує на загальнодоступних сайтах.
  5. Зберігайте паролі в таємниці. Нагадуйте дітям, що паролі не можна нікому повідомляти.
  6. Не довіряйте незнайомцям. Поясніть дітям, що не слід призначати особисті зустрічі з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті, і повідомляти їм особисту інформацію, тому що незнайомці можуть видавати себе за когось, ким вони насправді не є.
  7. Встановіть захист від вірусів. Використовуйте і регулярно оновлюйте антивірусне програмне забезпечення. Навчіть дітей не завантажувати файли з файлообмінних сайтів, а також не приймати файли і не завантажувати вкладення, що містяться в електронних листах від незнайомих людей.
  8. Навчіть дітей відповідальної поведінки в Інтернеті. Пам’ятайте золоте правило: те, що ви не сказали б людині в обличчя, не варто відправляти йому по SMS, електронною поштою, в чаті або розміщати у коментарях на його сторінці в Мережі.

Пам’ятайте, безпека інтернету для дітей більшою мірою залежить особисто від вас, ніж від модераторів та адміністраторів сайтів.

Як позбавитися тривоги і паніки
Попередній пост
Електронні підручники за професіями та спеціальностями училища
Наступний пост