пр. Сенявина 26, Херсон  (0552) 33 80 35  015hvpku@i.ua
Kruty-pamyatay

Біль навік запікся і застиг…

ІНФОРМ — РЕЛІЗ

(Пам’яті героїв Крут присвячується)

Крути, 29 січня 1918 року … Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії. Україна вшановує своїх Героїв. Тепер ми щорічно відзначаємо роковини загибелі загону молодих українців під Крутами.

22 січня 1918 р. Центральна Рада Четвертим Універсалом проголосила незалежну Українську Народну Республіку (УНР). І вона повинна була стати суверенною державою. Уряд більшовицької Росії, після відхилення Центральною Радою його ультиматуму, посилає на непокірний Київ війська. З північного сходу рухалися 12-тисячні більшовицькі сили. Проти них український військовий міністр Симон Петлюра мав 15 тисяч вояків. Армія УНР складалася з селянського ополчення, січових стрільців, колишніх військовополонених та декількох сотень київських юнаків, які пішли на фронт прямо від шкільної лави.

27 січня 1918 року з Києва назустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив добровільний Студентський Курінь. Він складався із студентів університету імені Святого Володимира, а також учнів київських гімназій. Вони майже не мали бойової підготовки.

Курінь одержав завдання допомогти утримати станцію Бахмач. Але прийшло повідомлення що станція Бахмач уже захоплена. Тому загін зупинився на станції Крути. Окопи 300 бійців Студентського куреня тягнулися 3-4 км. На них рухався передовий загін військ Муравйова близько 6 тисяч військових.

Бій кипів цілий день зранку 29 січня й до вечора. Загалом втрати українців під час бою під Крутами становив близько 300 бійців загиблими. Втрати більшовиків під Крутами досягли близько 2 тисяч.

Самовідданий подвиг, який здійснили українські юнаки під Крутами, затримав швидкий просування військ Муравйова. Але дорога до Києва була відкрита. 9 лютого в більшовики увійшли в Київ і вчинили криваву розправу над населенням. Було вбито понад 5 тисяч чоловік. На вулицях розстрілювали всіх, хто розмовляв українською мовою, носив вишиванку і вуса.

27 студентів і гімназистів були захоплені в полон. Перед стратою співали гімн «Ще не вмерла Україна». Після розстрілу більшовики не дозволяли селянам поховати тіла загиблих. Після звільнення території України від більшовиків 19.03.1918 року в Києві відбувся похорон полеглих у бою під Крутами. Загиблих було поховано з військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.

Історичні дати — не тільки пам’ять про минуле, а й ключ до того,щоб у майбутньому уникнути помилок минулого. Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли на таку свідому самопожертву здатна молодь — нація незнищенна.

Голокост — шрам на серці людства
Попередній пост
Вибір професії — вибір долі
Наступний пост